проклюнуться
1) (о птенце) разг. прадзяўбціся
2) перен. (о всходах) прабіцца, прарасці, узысці
проклятие
ср.
1) праклён, -ну муж.
предать кого-либо проклятию — праклясці
осыпать проклятиями — праклінаць
2) межд. разг. ліха на яго (яму)
проклятие! опять дождь! — ліха на яго! ізноў дождж!
проклятый
I \(про́клятый\)
прич. пракляты
будь я проклят, если… — няхай я буду пракляты (няхай мяне праклянуць), калі…
будь проклят тот день — няхай будзе пракляты той дзень
II \(прокля́тый\)
прил. пракляты
проклятый вопрос — праклятае пытанне