проклятие
ср.
1) праклён, -ну муж.
предать кого-либо проклятию — праклясці
осыпать проклятиями — праклінаць
2) межд. разг. ліха на яго (яму)
проклятие! опять дождь! — ліха на яго! ізноў дождж!
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)