Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

свалиться

1) (упасть с чего-либо) скінуцца, мног. паскідацца, зваліцца, мног. пазвальвацца

с воза свалились грабли — з воза зваліліся (скінуліся) граблі

2) (упасть, обрушиться на землю) паваліцца, зваліцца, упасці

(опрокинуться) абярнуцца

забор свалился — плот паваліўся (абярнуўся)

человек свалился — чалавек зваліўся

4) перен. (обрушиться на кого-либо) зваліцца

свалилось на меня трудное дело — звалілася на мяне цяжкая справа

5) (столкнуться — о судах) мор. сутыкнуцца

как с неба свалился — як з неба зваліўся

свалиться с плеч — зваліцца з плеч

свалиться как снег на голову — зваліцца як снег на галаву

гора с плеч свалилась — гара з плеч звалілася

свалиться с ног — зваліцца з ног

свалка

жен.

1) (действие) звалка, -кі жен., звальванне, -ння ср.

2) (место для мусора) звалка, -кі жен., сметнік, -ка муж.

выбросить на свалку — выкінуць на звалку (сметнік)

3) (куча, груда) куча, -чы жен.

4) перен. (драка) разг. бойка, -кі жен.

не вмешиваться в свалку — не ўмешвацца ў бойку

свалочный

звалачны

свальный

в разн. знач. звальны

свальная пристань — звальная прыстань

свальное место — звальнае месца

свальцевать

совер. звальцаваць

свальщик

звальшчык, -ка муж.

свальщица

звальшчыца, -цы жен.

свалянный

1) (о коме и т.п.) скачаны

2) (о шерсти) звалены

свалять

совер.

1) (в ком) скачаць

2) (шерсть) зваліць

3) (плохо сделать) разг. зляпаць

свалять дурака — зрабіць глупства

сваляться

1) (получиться в результате валяния) зваліцца

2) (о волосах, шерсти) разг. скалдуніцца, збіцца, злямчыцца