Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

проклёпываться

страд. праклёпвацца

проклинать

несовер. праклінаць

(клясть) клясці

проклинаться

страд. праклінацца

проклюнуть

совер. разг. прадзяўбці

проклюнуться

1) (о птенце) разг. прадзяўбціся

2) перен. (о всходах) прабіцца, прарасці, узысці

проклясть

совер. праклясці

проклятие

ср.

1) праклён, -ну муж.

предать кого-либо проклятию — праклясці

осыпать проклятиями — праклінаць

2) межд. разг. ліха на яго (яму)

проклятие! опять дождь! — ліха на яго! ізноў дождж!

проклятый

I \(про́клятый\)

прич. пракляты

будь я проклят, если… — няхай я буду пракляты (няхай мяне праклянуць), калі…

будь проклят тот день — няхай будзе пракляты той дзень

II \(прокля́тый\)

прил. пракляты

проклятый вопрос — праклятае пытанне

прокняжить

совер. ист. пракняжыць

проковать

совер.

1) (обработать ковкой) тех. пракаваць

проковать железо — пракаваць жалеза

2) (ковать в течение какого-либо времени) пракаваць

проковать целый день — пракаваць цэлы дзень