Verbum

Мир г.п. Мір, род. Міра́ м.

мирабе́левый мірабе́левы;

мирабе́ль бот. мірабе́ль, -лі ж.;

мирабе́льный мірабе́льны.

мирабили́т мин. мірабілі́т, -ту м.

мира́ж прям., перен. міра́ж, -жу́ м.;

мира́жный міра́жны.

мира́кль театр., уст. міра́кль, -ля м.

мирво́лить несов., разг. патура́ць.

мирза́ мірза́, -зы́ м.