Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2026/01, актуальны правапіс)

Скарачэнні
абвгдеёжзійклмнопрстуфхцчшэюя
аеёіклмнортуыэюя’

віхо́рчык

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне

адз. мн.
Н. віхо́рчык віхо́рчыкі
Р. віхо́рчыку віхо́рчыкаў
Д. віхо́рчыку віхо́рчыкам
В. віхо́рчык віхо́рчыкі
Т. віхо́рчыкам віхо́рчыкамі
М. віхо́рчыку віхо́рчыках

Крыніцы: piskunou2012.

віхрава́ты

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віхрава́ты віхрава́тая віхрава́тае віхрава́тыя
Р. віхрава́тага віхрава́тай
віхрава́тае		 віхрава́тага віхрава́тых
Д. віхрава́таму віхрава́тай віхрава́таму віхрава́тым
В. віхрава́ты (неадуш.)
віхрава́тага (адуш.)		 віхрава́тую віхрава́тае віхрава́тыя (неадуш.)
віхрава́тых (адуш.)
Т. віхрава́тым віхрава́тай
віхрава́таю		 віхрава́тым віхрава́тымі
М. віхрава́тым віхрава́тай віхрава́тым віхрава́тых

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, sbm2012, tsbm1984.

віхрава́ць

‘узнімаць, кружыць віхрам што-небудзь; віхрыцца’

дзеяслоў, пераходны/непераходны, незакончанае трыванне, незваротны, 1-е спражэнне

Цяперашні час
адз. мн.
1-я ас. - -
2-я ас. - -
3-я ас. віхру́е віхру́юць
Прошлы час
м. віхрава́ў віхрава́лі
ж. віхрава́ла
н. віхрава́ла
Дзеепрыслоўе
цяп. час віхру́ючы

Крыніцы: piskunou2012.

віхравы́

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віхравы́ віхрава́я віхраво́е віхравы́я
Р. віхраво́га віхраво́й
віхраво́е		 віхраво́га віхравы́х
Д. віхраво́му віхраво́й віхраво́му віхравы́м
В. віхравы́ (неадуш.)
віхраво́га (адуш.)		 віхраву́ю віхраво́е віхравы́я (неадуш.)
віхравы́х (адуш.)
Т. віхравы́м віхраво́й
віхраво́ю		 віхравы́м віхравы́мі
М. віхравы́м віхраво́й віхравы́м віхравы́х

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

віхрака́мерны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віхрака́мерны віхрака́мерная віхрака́мернае віхрака́мерныя
Р. віхрака́мернага віхрака́мернай
віхрака́мернае		 віхрака́мернага віхрака́мерных
Д. віхрака́мернаму віхрака́мернай віхрака́мернаму віхрака́мерным
В. віхрака́мерны (неадуш.)
віхрака́мернага (адуш.)		 віхрака́мерную віхрака́мернае віхрака́мерныя (неадуш.)
віхрака́мерных (адуш.)
Т. віхрака́мерным віхрака́мернай
віхрака́мернаю		 віхрака́мерным віхрака́мернымі
М. віхрака́мерным віхрака́мернай віхрака́мерным віхрака́мерных

Крыніцы: piskunou2012.

ві́храм

прыслоўе, утворана ад назоўніка

станоўч. выш. найвыш.
ві́храм - -

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012.

віхрападо́бна

прыслоўе, утворана ад прыметніка

станоўч. выш. найвыш.
віхрападо́бна - -

віхрападо́бны

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віхрападо́бны віхрападо́бная віхрападо́бнае віхрападо́бныя
Р. віхрападо́бнага віхрападо́бнай
віхрападо́бнае		 віхрападо́бнага віхрападо́бных
Д. віхрападо́бнаму віхрападо́бнай віхрападо́бнаму віхрападо́бным
В. віхрападо́бны (неадуш.)
віхрападо́бнага (адуш.)		 віхрападо́бную віхрападо́бнае віхрападо́бныя (неадуш.)
віхрападо́бных (адуш.)
Т. віхрападо́бным віхрападо́бнай
віхрападо́бнаю		 віхрападо́бным віхрападо́бнымі
М. віхрападо́бным віхрападо́бнай віхрападо́бным віхрападо́бных

Крыніцы: piskunou2012.

віхраслу́п

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне

адз. мн.
Н. віхраслу́п віхраслупы
Р. віхраслупу віхраслупаў
Д. віхраслупу віхраслупам
В. віхраслу́п віхраслупы
Т. віхраслупам віхраслупамі
М. віхраслупе віхраслупах

Крыніцы: piskunou2012.

віхра́сты

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віхра́сты віхра́стая віхра́стае віхра́стыя
Р. віхра́стага віхра́стай
віхра́стае		 віхра́стага віхра́стых
Д. віхра́стаму віхра́стай віхра́стаму віхра́стым
В. віхра́сты (неадуш.)
віхра́стага (адуш.)		 віхра́стую віхра́стае віхра́стыя (неадуш.)
віхра́стых (адуш.)
Т. віхра́стым віхра́стай
віхра́стаю		 віхра́стым віхра́стымі
М. віхра́стым віхра́стай віхра́стым віхра́стых

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.