Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2025, актуальны правапіс)

Скарачэнні
абвгдеёжзійклмнопрстуфхцчшэюя
аеёіклмнортуыэюя’

відно́

‘досвітак’

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне

адз.
Н. відно́
Р. відна́
Д. відну́
В. відно́
Т. відно́м
М. відне́

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996.

відно́

прыслоўе, утворана ад прыметніка

станоўч. выш. найвыш.
відно́ відне́й -

Крыніцы: krapivabr2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996.

відно́

пабочнае слова

Крыніцы: tsbm1984.

відно́-відню́сенька

прыслоўе

станоўч. выш. найвыш.
відно́-відню́сенька - -

Крыніцы: piskunou2012.

ві́дны

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. ві́дны ві́дная ві́днае ві́дныя
Р. ві́днага ві́днай
ві́днае		 ві́днага ві́дных
Д. ві́днаму ві́днай ві́днаму ві́дным
В. ві́дны (неадуш.)
ві́днага (адуш.)		 ві́дную ві́днае ві́дныя (неадуш.)
ві́дных (адуш.)
Т. ві́дным ві́днай
ві́днаю		 ві́дным ві́днымі
М. ві́дным ві́днай ві́дным ві́дных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

відны́

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. відны́ відна́я відно́е відны́я
Р. відно́га відно́й
відно́е		 відно́га відны́х
Д. відно́му відно́й відно́му відны́м
В. відны́ (неадуш.)
відно́га (адуш.)		 відну́ю відно́е відны́я (неадуш.)
відны́х (адуш.)
Т. відны́м відно́й
відно́ю		 відны́м відны́мі
М. відны́м відно́й відны́м відны́х

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

відню́сенька

прыслоўе, утворана ад прыметніка

станоўч. выш. найвыш.
відню́сенька - -

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012.

відню́сенькі

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. відню́сенькі відню́сенькая відню́сенькае відню́сенькія
Р. відню́сенькага відню́сенькай
відню́сенькае		 відню́сенькага відню́сенькіх
Д. відню́сенькаму відню́сенькай відню́сенькаму відню́сенькім
В. відню́сенькі (неадуш.)
відню́сенькага (адуш.)		 відню́сенькую відню́сенькае відню́сенькія (неадуш.)
відню́сенькіх (адуш.)
Т. відню́сенькім відню́сенькай
відню́сенькаю		 відню́сенькім відню́сенькімі
М. відню́сенькім відню́сенькай відню́сенькім відню́сенькіх

Крыніцы: piskunou2012.

відню́тка

прыслоўе, утворана ад прыметніка

станоўч. выш. найвыш.
відню́тка - -

Крыніцы: piskunou2012, prym2009, sbm2012.

відо́вішча

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне

адз. мн.
Н. відо́вішча відо́вішчы
Р. відо́вішча відо́вішчаў
відо́вішч
Д. відо́вішчу відо́вішчам
В. відо́вішча відо́вішчы
Т. відо́вішчам відо́вішчамі
М. відо́вішчы відо́вішчах

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.