відны́

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. відны́ відна́я відно́е відны́я
Р. відно́га відно́й
відно́е		 відно́га відны́х
Д. відно́му відно́й відно́му відны́м
В. відны́ (неадуш.)
відно́га (адуш.)		 відну́ю відно́е відны́я (неадуш.)
відны́х (адуш.)
Т. відны́м відно́й
відно́ю		 відны́м відны́мі
М. відны́м відно́й відны́м відны́х

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)