выхо́дит вводн. сл. выхо́дзіць;

выхо́дит, я прав выхо́дзіць, мая́ пра́ўда.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

выхо́дзіць несов.

1. в разн. знач. выходи́ть;

2. безл. выходи́ть, получа́ться;

1, 2 см. вы́йсці;

3. исходи́ть;

в. з меркава́ння — исходи́ть из предположе́ния;

4. выходи́ть, смотре́ть;

во́кны ~дзяць у садо́кна выхо́дят (смо́трят) в сад;

5. в разн. знач., вводн. сл. выхо́дит, сле́довательно, ста́ло быть;

ду́мка гэ́та, в., не но́вая — мысль э́та, выхо́дит (сле́довательно, ста́ло быть), не но́вая;

з галавы́ (па́мяці, ду́мак) не в. — из головы́ (па́мяти, мы́слей) не выхо́дит;

в. за ме́жы (за ра́мкі) — выходи́ть из грани́ц (за ра́мки)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

гарадзі́ць несов., прям., перен. городи́ть;

агаро́д г. — огоро́д городи́ть;

г. (вярзці́) глу́пства — нести́ (моло́ть) чушь;

гаво́рыць — гаро́дзіць, а на пра́ўду выхо́дзіцьпогов. как бу́дто чушь, а на пове́рку выхо́дит — пра́вда

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

бо́кам нареч., в разн. знач. бо́ком; (со стороны — ещё) стороно́ю;

праці́снуцца б. — проти́снуться бо́ком;

хма́ра прайшла́ б. — ту́ча прошла́ стороно́ю;

б. выла́зіць — бо́ком выхо́дит;

то б., то ско́кам — и так, и э́так

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

выла́зіць несов., в разн. знач. вылеза́ть; (показываться — ещё) высо́вываться; (о волосах, шерсти и т.п. — ещё) выпада́ть, лезть; см. вы́лезці;

аж во́чы на лоб ~зяць — глаза́ на лоб ле́зут;

бо́кам (праз бок) в. — бо́ком выхо́дит;

в. са ску́ры — из ко́жи (вон) лезть;

не в. з даўго́ў — не вылеза́ть из долго́в;

з гразі́ не в. — из гря́зи не вылеза́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

гавары́ць несов.

1. говори́ть;

дзіця́ пачало́ г. ра́на — ребёнок на́чал говори́ть ра́но;

г. па-францу́зску — говори́ть по-францу́зски;

г. з акцэ́нтам — говори́ть с акце́нтом;

2. (беседовать с кем-л.) разгова́ривать, толкова́ть;

3. произноси́ть; провозглаша́ть;

выра́зна гавары́ць сло́вы — чётко произноси́ть слова́;

г. тост — произноси́ть (провозглаша́ть) тост;

4. (поддерживать общение) разгова́ривать;

яны́ не гаво́раць ужо́ не́калькі дзён — они́ не разгова́ривают уже́ не́сколько дней;

5. перен. говори́ть, свиде́тельствовать; выража́ть (что);

яго́ ўчы́нкі гаво́раць пра друго́е — его́ посту́пки говоря́т (свиде́тельствуют) о друго́м;

6. (передавать слухи) говори́ть, погова́ривать;

што і г. — что и говори́ть;

што ні ~ры́ — что ни говори́;

г. на кары́сць — (каго, чаго) говори́ть в по́льзу (кого, чего);

няма́ чаго́ і г. — не́чего (не сто́ит) и говори́ть;

кроў гаво́рыць — кровь говори́т;

г. пра высо́кія матэ́рыі — говори́ть о высо́ких мате́риях;

да трох не ~ры́ — шу́тки пло́хи;

г. на ро́зных мо́вах — говори́ть на ра́зных языка́х;

гэ́та гаво́рыць само́ за сябе́э́то говори́т само́ за себя́;

г. язы́к не балі́цьпосл. говори́ть язы́к не боли́т; язы́к без косте́й;

гаво́рыць — гаро́дзіць, а на пра́ўду выхо́дзіцьпогов. как бу́дто чушь, а на пове́рку выхо́дит — пра́вда

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ду́мка ж.

1. в разн. знач. мысль; (взгляд на что-л. — ещё) мне́ние ср.;

усё гэ́та ство́рана чалаве́чай ~кай — всё э́то со́здано челове́ческой мы́слью;

з’яві́лася д. напіса́ць кні́гу — появи́лась мысль написа́ть кни́гу;

мы з ва́мі адно́й ~кі — мы с ва́ми одного́ мне́ния;

абме́н ~камі — обме́н мне́ниями;

2. лит., муз. ду́мка;

грама́дская д. — обще́ственное мне́ние;

трыма́цца ~кі — приде́рживаться мне́ния (взгля́да);

наво́дзіць на ~ку — наводи́ть на мысль;

прыйсці́ да ~кі — прийти́ к мы́сли;

у ~ках не было́ — в мы́слях не́ было;

асве́чаная д. — просвещённое мне́ние;

з ду́мак не выхо́дзіць — из мы́слей (головы́) не выхо́дит;

без за́дняй ~кі — без за́дней мы́сли;

не дапуска́ць ~кі — не допуска́ть мы́сли;

прыйсці́ на ~ку — прийти́ в го́лову; взбрести́ на ум;

на маю́ ~ку — на мой взгляд; по моему́ мне́нию;

збіра́цца з ~камі — собира́ться с мы́слями;

быць высо́кай ~кі — (аб кім, чым) быть высо́кого мне́ния (о ком, чём);

падхапі́ць ~ку — подхвати́ть мысль;

ухапі́цца за ~ку — ухвати́ться за мысль;

лаві́ць сябе́ на ду́мцы — лови́ть себя́ на мы́сли;

паглы́біцца ў ду́мкі — погрузи́ться в мы́сли;

сабра́цца з ~камі — собра́ться с мы́слями;

прыміры́цца з ~кай — примири́ться с мы́слью

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ум м.

1. ро́зум, -му м.;

склад ума́ склад ро́зуму;

здра́вый ум здаро́вы (разва́жны) ро́зум;

челове́к с умо́м чалаве́к з ро́зумам;

2. чаще мн. (общественная мысль) ро́зум, -му м.; (грама́дская) свядо́масць, грама́дская ду́мка; (общество) грама́дства, -ва ср.; (люди) лю́дзі, -дзе́й ед. нет;

броже́ние в ума́х хвалява́нне грама́дскай ду́мкі;

направле́ние умо́в кіру́нак (грама́дскай) свядо́масці, грама́дскай ду́мкі;

настрое́ние умо́в настро́й грама́дскай ду́мкі (грама́дства, людзе́й);

3. (мыслитель) ро́зум, -му м.;

лу́чшие умы́ челове́чества ле́пшыя ро́зумы чалаве́цтва;

све́тлый ум све́тлы ро́зум;

без ума́ быть (от кого-, чего-л.) у захапле́нні быць, тра́ціць ро́зум (вар’яце́ць) (ад каго-, чаго-небудзь);

бра́ться за ум бра́цца за ро́зум;

(быть) в уме́ мець ро́зум;

в уме́ ли ты? ці ма́еш ты ро́зум?;

в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти пры сваі́м ро́зуме і цвёрдай па́мяці;

вы́жить из ума́ вы́жыць з ро́зуму, здурне́ць;

держа́ть в уме́ трыма́ць у галаве́, по́мніць;

из ума́ вон з ро́зуму сышло́; з галавы́ вы́лецела;

за́дним умо́м кре́пок мо́цны за́днім ро́зумам;

коро́ткий ум каро́ткі ро́зум;

на ум наста́вить даве́сці да ро́зуму, вы́весці на пра́вільную даро́гу;

на уме́ (в уме́) наўме́, у ду́мках, у галаве́;

и в уме́ не́ было і наўме́ (і ў ду́мках, і ў галаве́) не было́;

и на ум нейдёт і ў галаву́ не ідзе́ (не ле́зе);

у него́ друго́е на уме́ у яго́ і́ншае наўме́ (у ду́мках, у галаве́);

у него́ что на уме́, то и на языке́ у яго́ што наўме́ (у галаве́), то́е і на языку́; ён што ду́мае, то́е і гаво́рыць;

не его́ (моего́, твоего́) ума́ де́ло не з яго́ (з маі́м, з тваі́м) ро́зумам (рабі́ць што-не́будзь, разважа́ць пра што-не́будзь); не яго́ (мая́, твая́) спра́ва;

не в по́лном уме́ не ў по́ўным ро́зуме;

(не) в своём уме́ (не) пры сваі́м ро́зуме;

в уме́ (считать, прикинуть) у галаве́;

счёт в уме́ падлі́к у галаве́;

не выхо́дит из ума́ не выхо́дзіць з галавы́;

от большо́го ума́ ад вялі́кага ро́зуму;

повреди́ться в уме́ крану́цца з ро́зуму;

повреждённый в уме́ ненарма́льны, вар’я́т;

раски́нуть умо́м паварушы́ць мазга́мі;

с умо́м з ро́зумам;

свести́ с ума́ з ро́зуму зве́сці;

сойти́ с ума́ звар’яце́ць, стра́ціць ро́зум, з глу́зду з’е́хаць;

вы с ума́ сошли́! вы звар’яце́лі!;

он (она́) себе́ на уме́ ён (яна́) хі́тры (хі́трая), яго́е́) не ашука́еш;

ско́лько голо́в, сто́лько умо́в што галава́, то і ро́зум;

те́рять ум тра́ціць ро́зум;

ум за ра́зум захо́дит ро́зум за ро́зум захо́дзіць;

ум хорошо́, а два лу́чше адна́ галава́ до́бра, а дзве яшчэ́ лепш;

ума́ не приложу́ ро́зуму не дабяру́;

ума́ пала́та ве́льмі разу́мны;

научи́ться уму́а́зуму навучы́цца ро́зуму;

уму́ непостижи́мо ро́зуму недасту́пна, ро́зум не мо́жа зне́сці, незразуме́ла;

уму́ помраче́ние про́ста дзі́ва.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

галава́

1. ж., в разн. знач. голова́;

павярну́ць ~ву́ — поверну́ть го́лову;

сто гало́ў рага́тай жывёлы — сто голо́в рога́того скота́;

г. кало́ны — голова́ коло́нны;

г. сы́ру — голова́ сы́ру;

2. м. (главное лицо) глава́;

г. сям’і́ — глава́ семьи́;

г. ўра́да — глава́ прави́тельства;

3. м., уст. голова́;

гарадскі́ г. — городско́й голова́;

мёртвая г.зоол. мёртвая голова́;

у ~вах — в голова́х, в изголо́вье;

злама́ць (скруці́ць) сабе́у́ — слома́ть (сверну́ть) себе́ ше́ю;

на сваю́у́ — на свою́ го́лову;

аве́чая г. — бара́нья башка́;

г. яло́вая — голова́ ело́вая;

бе́дная г. — бе́дная голова́;

гара́чая г. — горя́чая голова́;

дзіра́вая г. — дыря́вая голова́;

дубо́вая г. — дубо́вая голова́;

залата́я г. — золота́я голова́;

све́тлая г. — све́тлая голова́;

г. — два ву́хі — садо́вая голова́;

вы́біць дур з ~вы́ — вы́бить дурь из головы́;

г. ідзе́ кру́гам — голова́ идёт кру́гом;

як снег на ~ву́ — как снег на го́лову;

ве́цер у ~ве́ — ве́тер в голове́;

з ~во́й — с голово́й; башкови́тый;

хоць кол на ~ве́ чашы́ — хоть кол на голове́ теши́;

як на маю́ дурну́ю ~ву́ (мой дурны́ ро́зум) — по мое́му сла́бому разуме́нию;

ле́зці ў ~ву́ — лезть в го́лову;

не знасі́ць ~вы́ — (каму) не сноси́ть головы́ (кому);

падня́ць (узня́ць) ~ву́ — подня́ть го́лову;

вы́йсці (вы́лецець, вы́скачыць) з ~вы́ — вы́йти (вы́лететь, вы́скочить) из головы́;

у вір ~во́ю — в о́мут голово́й;

стая́ць над ~во́ю — стоя́ть над голово́й;

вы́даць (сябе́) з ~во́й — вы́дать (себя́) с голово́й;

зве́сіць (апусці́ць) ~ву́ — пове́сить (опусти́ть) го́лову;

трыма́ць ~ву́ высо́ка — держа́ть го́лову высоко́;

се́сці на ~ву́ — сесть на го́лову;

даць ~ву́ на адсячэ́нне — дать го́лову на отсече́ние;

г. кру́жыцца (кру́ціцца) — голова́ кру́жи́ться;

у ~ве́ закружы́лася (закруці́лася) — в голове́ закружи́лось;

закруці́ць ~ву́ — вскружи́ть го́лову;

валі́ць з хво́рай ~вы́ на здаро́вую — вали́ть с больно́й головы́ на здоро́вую;

хадзі́ць на ~ве́ — ходи́ть на голове́;

рызыку́ючы ~во́й — риску́я жи́знью;

варушы́ць ~во́ю — шевели́ть мозга́ми;

няма́ дзе ~ву́ прытулі́ць — не́где (не́куда) го́лову приклони́ть;

во́лас з ~вы́ не ўпадзе́ — во́лос с головы́ не упадёт;

з ~вы́ да ног — с головы́ до ног;

з ног да ~вы́ — с ног до головы́;

удзяўбці́ (убі́ць) у ~ву́ — вдолби́ть (вбить, втемя́шить) в го́лову;

куры́ная г. — кури́ная голова́;

руча́цца ~во́й — руча́ться голово́й;

а яму́ (ёй, ім) не ў ~ве́ — а ему́ (ей, им) и го́ря ма́ло;

не гэ́та (у каго) у ~ве́ — не э́то (у кого) на уме́;

а мне гэ́та не ў ~ве́ — а я э́то из ви́да упусти́л; а мне невдомёк;

не мець клёку ў ~ве́ — без царя́ в голове́;

тлумі́ць (маро́чыць) ~ву́ — моро́чить го́лову;

дайсці́ сваёй ~во́ю — дойти́ свои́м умо́м;

клёпкі ў ~ве́ не хапа́е — клёпки в голове́ не хвата́ет;

няха́й твая́ (яго́) г. не балі́цьэ́то не твоя́ (не его́) забо́та;

набра́ць (сабе́) у ~ву́ — вбить (себе́) в го́лову;

мякі́на ў ~ве́ — мяки́на в голове́, пуста́я башка́; голова́ трухо́й наби́та;

не з тваёй (ва́шай і г.д.) ~во́й — не с твои́м (ва́шим и т.д.) умо́м; не твоего́а́шего и т.д.) ума́ де́ло;

злажы́ць ~ву́ — сложи́ть го́лову;

прыйсці́ ў ~ву́ — прийти́ в го́лову;

у ~ву́ не ле́зе — в го́лову не ле́зет;

схапі́цца за ~ву́ — схвати́ться за го́лову;

не то́ўпіцца ў ~ве́ — не вмеща́ется в голове́;

не схіля́ць ~вы́ — не склоня́ть головы́;

пастая́ць ~во́й — постоя́ть голово́й;

падста́віць ~ву́ — подста́вить го́лову;

акуну́цца з ~во́й — окуну́ться с голово́й;

бі́цца ~во́й аб сцяну́ — би́ться голово́й об сте́ну;

вы́кінуць ду́расць з ~вы́ — вы́бросить дурь из головы́;

адда́ць ~ву́ пад закла́д — отда́ть го́лову в закла́д;

адка́зваць ~во́й — отвеча́ть голово́й;

міністэ́рская г. — министе́рская голова́;

г. з плеч — голова́ с плеч;

о́й налажы́ць — пропа́сть; поги́бнуть;

сту́кнула ў ~ву́ — сту́кнуло в го́лову;

зняць ~ву́ — снять го́лову;

засе́сці ў ~ву́ — засе́сть в го́лову;

адуры́ць (задуры́ць) ~ву́ — (каму) заморо́чить го́лову (кому);

згубі́ць ~ву́ — потеря́ть го́лову;

намы́ліць ~ву́ — (каму) намы́лить го́лову (кому);

на све́жую ~ву́ — на све́жую го́лову;

з ~вы́ не выхо́дзіць — из головы́ не выхо́дит;

на сваю́у́ — на свою́ го́лову;

мець ~ву́ на пляча́х — име́ть го́лову на плеча́х;

адкруці́ць ~ву́ — (каму) сверну́ть го́лову (кому);

забі́ць ~ву́ — (чым) заби́ть го́лову (чем);

уда́рыць у ~ву́ — уда́рить в го́лову;

це́раз ~ву́ — (чыю) че́рез го́лову (чью);

кроў кі́нулася ў ~ву́ — кровь бро́силась (уда́рила) в го́лову;

вы́кінуць з ~вы́ — вы́бросить из головы́;

за ба́цькавай ~во́й (жыць) — за роди́тельской спино́й (жить);

як абухо́м па ~ве́ — как о́бухо́м по голове́;

г. як рэ́шата — дыря́вая голова́;

г. (не) ва́рыць — голова́ (не) ва́рит;

паста́віць з ~вы́ на но́гі — поста́вить с головы́ на́ ноги;

схілі́ць ~ву́ — (перад кім, чым) склони́ть го́лову (перед кем, чем);

сам сабе́ г. — сам себе́ голова́;

каро́на з ~вы́ не зва́ліцца (не спадзе́) — коро́на с головы́ не упадёт;

кру́кам ~вы́ не даста́ць — не подступи́ться;

на скрут (злом) ~вы́ — сломя́ го́лову; очертя́ го́лову;

лама́ць ~ву́ — (над чым) лома́ть го́лову (над чем);

заплаці́ць ~во́й — заплати́ть голово́й;

адна́ г. до́бра, а дзве лепшпосл. ум хорошо́, а два лу́чше;

і да булавы́ трэ́ба г.посл. голова́ во вся́ком де́ле нужна́;

што г., то ро́зумпосл. ско́лько голо́в, сто́лько умо́в;

за дурно́й ~во́й нага́м неспако́йпосл. дурна́я голова́ нога́м поко́я не даёт;

ад чужо́га ша́лу г. кру́ціццапосл. в чужо́м пиру́ похме́лье;

пакая́ннай галавы́ меч не сячэ́посл. пови́нную го́лову меч не сечёт;

што ў цвяро́зага ў ~ве́, то́е ў п’я́нага на языку́посл. что у тре́звого на уме́, то у пья́ного на языке́;

г. з пакло́нам, язы́к з прыгаво́ркайпогов. голова́ с покло́ном, язы́к с пригово́ром (прибау́ткой)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)