Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Verbum
анлайнавы слоўніквыхо́дзіць
1.
2.
1, 2
3. исходи́ть;
4. выходи́ть, смотре́ть;
5.
◊ з галавы́ (па́мяці, ду́мак) не в. — из головы́ (па́мяти, мы́слей) не
в. за ме́жы (за ра́мкі) — выходи́ть из грани́ц (за ра́мки)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
гарадзі́ць
◊ агаро́д г. — огоро́д городи́ть;
г. (вярзці́) глу́пства — нести́ (моло́ть) чушь;
гаво́рыць — гаро́дзіць, а на пра́ўду выхо́дзіць —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
бо́кам
◊ б. выла́зіць — бо́ком
то б., то ско́кам — и так, и э́так
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
выла́зіць
◊ аж во́чы на лоб ~зяць — глаза́ на лоб ле́зут;
бо́кам (праз бок) в. — бо́ком
в. са ску́ры — из ко́жи (вон) лезть;
не в. з даўго́ў — не вылеза́ть из долго́в;
з гразі́ не в. — из гря́зи не вылеза́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
гавары́ць
1. говори́ть;
2. (беседовать с кем-л.) разгова́ривать, толкова́ть;
3. произноси́ть; провозглаша́ть;
4. (поддерживать общение) разгова́ривать;
5.
6. (передавать слухи) говори́ть, погова́ривать;
◊ што і г. — что и говори́ть;
што ні ~ры́ — что ни говори́;
г. на кары́сць — (каго, чаго) говори́ть в по́льзу (кого, чего);
няма́ чаго́ і г. — не́чего (не сто́ит) и говори́ть;
кроў гаво́рыць — кровь говори́т;
г. пра высо́кія матэ́рыі — говори́ть о высо́ких мате́риях;
да трох не ~ры́ — шу́тки пло́хи;
г. на ро́зных мо́вах — говори́ть на ра́зных языка́х;
гэ́та гаво́рыць само́ за сябе́ — э́то говори́т само́ за себя́;
г. язы́к не балі́ць —
гаво́рыць — гаро́дзіць, а на пра́ўду выхо́дзіць —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ду́мка
1.
2.
○ грама́дская д. — обще́ственное мне́ние;
◊ трыма́цца ~кі — приде́рживаться мне́ния (взгля́да);
наво́дзіць на ~ку — наводи́ть на мысль;
прыйсці́ да ~кі — прийти́ к мы́сли;
у ~ках не было́ — в мы́слях не́ было;
асве́чаная д. — просвещённое мне́ние;
з ду́мак не выхо́дзіць — из мы́слей (головы́) не
без за́дняй ~кі — без за́дней мы́сли;
не дапуска́ць ~кі — не допуска́ть мы́сли;
прыйсці́ на ~ку — прийти́ в го́лову; взбрести́ на ум;
на маю́ ~ку — на мой взгляд; по моему́ мне́нию;
збіра́цца з ~камі — собира́ться с мы́слями;
быць высо́кай ~кі — (аб кім, чым) быть высо́кого мне́ния (о ком, чём);
падхапі́ць ~ку — подхвати́ть мысль;
ухапі́цца за ~ку — ухвати́ться за мысль;
лаві́ць сябе́ на ду́мцы — лови́ть себя́ на мы́сли;
паглы́біцца ў ду́мкі — погрузи́ться в мы́сли;
сабра́цца з ~камі — собра́ться с мы́слями;
прыміры́цца з ~кай — примири́ться с мы́слью
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ум
1. ро́зум, -му
склад ума́ склад ро́зуму;
здра́вый ум здаро́вы (разва́жны) ро́зум;
челове́к с умо́м чалаве́к з ро́зумам;
2. чаще
броже́ние в ума́х хвалява́нне грама́дскай ду́мкі;
направле́ние умо́в кіру́нак (грама́дскай) свядо́масці, грама́дскай ду́мкі;
настрое́ние умо́в настро́й грама́дскай ду́мкі (грама́дства, людзе́й);
3. (мыслитель) ро́зум, -му
лу́чшие умы́ челове́чества ле́пшыя ро́зумы чалаве́цтва;
све́тлый ум све́тлы ро́зум;
◊
без ума́ быть (от кого-, чего-л.) у захапле́нні быць, тра́ціць ро́зум (вар’яце́ць) (ад каго-, чаго-небудзь);
бра́ться за ум бра́цца за ро́зум;
(быть) в уме́ мець ро́зум;
в уме́ ли ты? ці ма́еш ты ро́зум?;
в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти пры сваі́м ро́зуме і цвёрдай па́мяці;
вы́жить из ума́ вы́жыць з ро́зуму, здурне́ць;
держа́ть в уме́ трыма́ць у галаве́, по́мніць;
из ума́ вон з ро́зуму сышло́; з галавы́ вы́лецела;
за́дним умо́м кре́пок мо́цны за́днім ро́зумам;
коро́ткий ум каро́ткі ро́зум;
на ум наста́вить даве́сці да ро́зуму, вы́весці на пра́вільную даро́гу;
на уме́ (в уме́) наўме́, у ду́мках, у галаве́;
и в уме́ не́ было і наўме́ (і ў ду́мках, і ў галаве́) не было́;
и на ум нейдёт і ў галаву́ не ідзе́ (не ле́зе);
у него́ друго́е на уме́ у яго́ і́ншае наўме́ (у ду́мках, у галаве́);
у него́ что на уме́, то и на языке́ у яго́ што наўме́ (у галаве́), то́е і на языку́; ён што ду́мае, то́е і гаво́рыць;
не его́ (моего́, твоего́) ума́ де́ло не з яго́ (з маі́м, з тваі́м) ро́зумам (рабі́ць што-не́будзь, разважа́ць пра што-не́будзь); не яго́ (мая́, твая́) спра́ва;
не в по́лном уме́ не ў по́ўным ро́зуме;
(не) в своём уме́ (не) пры сваі́м ро́зуме;
в уме́ (считать, прикинуть) у галаве́;
счёт в уме́ падлі́к у галаве́;
не
от большо́го ума́ ад вялі́кага ро́зуму;
повреди́ться в уме́ крану́цца з ро́зуму;
повреждённый в уме́ ненарма́льны, вар’я́т;
раски́нуть умо́м паварушы́ць мазга́мі;
с умо́м з ро́зумам;
свести́ с ума́ з ро́зуму зве́сці;
сойти́ с ума́ звар’яце́ць, стра́ціць ро́зум, з глу́зду з’е́хаць;
вы с ума́ сошли́! вы звар’яце́лі!;
он (она́) себе́ на уме́ ён (яна́) хі́тры (хі́трая), яго́ (яе́) не ашука́еш;
ско́лько голо́в, сто́лько умо́в што галава́, то і ро́зум;
те́рять ум тра́ціць ро́зум;
ум за ра́зум захо́дит ро́зум за ро́зум захо́дзіць;
ум хорошо́, а два лу́чше адна́ галава́ до́бра, а дзве яшчэ́ лепш;
ума́ не приложу́ ро́зуму не дабяру́;
ума́ пала́та ве́льмі разу́мны;
научи́ться уму́-ра́зуму навучы́цца ро́зуму;
уму́ непостижи́мо ро́зуму недасту́пна, ро́зум не мо́жа зне́сці, незразуме́ла;
уму́ помраче́ние про́ста дзі́ва.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
галава́
1.
2.
3.
○ мёртвая г. —
◊ у ~вах — в голова́х, в изголо́вье;
злама́ць (скруці́ць) сабе́ ~ву́ — слома́ть (сверну́ть) себе́ ше́ю;
на сваю́ ~ву́ — на свою́ го́лову;
аве́чая г. — бара́нья башка́;
г. яло́вая — голова́ ело́вая;
бе́дная г. — бе́дная голова́;
гара́чая г. — горя́чая голова́;
дзіра́вая г. — дыря́вая голова́;
дубо́вая г. — дубо́вая голова́;
залата́я г. — золота́я голова́;
све́тлая г. — све́тлая голова́;
г. — два ву́хі — садо́вая голова́;
вы́біць дур з ~вы́ — вы́бить дурь из головы́;
г. ідзе́ кру́гам — голова́ идёт кру́гом;
як снег на ~ву́ — как снег на го́лову;
ве́цер у ~ве́ — ве́тер в голове́;
з ~во́й — с голово́й; башкови́тый;
хоць кол на ~ве́ чашы́ — хоть кол на голове́ теши́;
як на маю́ дурну́ю ~ву́ (мой дурны́ ро́зум) — по мое́му сла́бому разуме́нию;
ле́зці ў ~ву́ — лезть в го́лову;
не знасі́ць ~вы́ — (каму) не сноси́ть головы́ (кому);
падня́ць (узня́ць) ~ву́ — подня́ть го́лову;
вы́йсці (вы́лецець, вы́скачыць) з ~вы́ — вы́йти (вы́лететь, вы́скочить) из головы́;
у вір ~во́ю — в о́мут голово́й;
стая́ць над ~во́ю — стоя́ть над голово́й;
вы́даць (сябе́) з ~во́й — вы́дать (себя́) с голово́й;
зве́сіць (апусці́ць) ~ву́ — пове́сить (опусти́ть) го́лову;
трыма́ць ~ву́ высо́ка — держа́ть го́лову высоко́;
се́сці на ~ву́ — сесть на го́лову;
даць ~ву́ на адсячэ́нне — дать го́лову на отсече́ние;
г. кру́жыцца (кру́ціцца) — голова́ кру́жи́ться;
у ~ве́ закружы́лася (закруці́лася) — в голове́ закружи́лось;
закруці́ць ~ву́ — вскружи́ть го́лову;
валі́ць з хво́рай ~вы́ на здаро́вую — вали́ть с больно́й головы́ на здоро́вую;
хадзі́ць на ~ве́ — ходи́ть на голове́;
рызыку́ючы ~во́й — риску́я жи́знью;
варушы́ць ~во́ю — шевели́ть мозга́ми;
няма́ дзе ~ву́ прытулі́ць — не́где (не́куда) го́лову приклони́ть;
во́лас з ~вы́ не ўпадзе́ — во́лос с головы́ не упадёт;
з ~вы́ да ног — с головы́ до ног;
з ног да ~вы́ — с ног до головы́;
удзяўбці́ (убі́ць) у ~ву́ — вдолби́ть (вбить, втемя́шить) в го́лову;
куры́ная г. — кури́ная голова́;
руча́цца ~во́й — руча́ться голово́й;
а яму́ (ёй, ім) не ў ~ве́ — а ему́ (ей, им) и го́ря ма́ло;
не гэ́та (у каго) у ~ве́ — не э́то (у кого) на уме́;
а мне гэ́та не ў ~ве́ — а я э́то из ви́да упусти́л; а мне невдомёк;
не мець клёку ў ~ве́ — без царя́ в голове́;
тлумі́ць (маро́чыць) ~ву́ — моро́чить го́лову;
дайсці́ сваёй ~во́ю — дойти́ свои́м умо́м;
клёпкі ў ~ве́ не хапа́е — клёпки в голове́ не хвата́ет;
няха́й твая́ (яго́) г. не балі́ць — э́то не твоя́ (не его́) забо́та;
набра́ць (сабе́) у ~ву́ — вбить (себе́) в го́лову;
мякі́на ў ~ве́ — мяки́на в голове́, пуста́я башка́; голова́ трухо́й наби́та;
не з тваёй (ва́шай і г.д.) ~во́й — не с твои́м (ва́шим и т.д.) умо́м; не твоего́ (ва́шего и т.д.) ума́ де́ло;
злажы́ць ~ву́ — сложи́ть го́лову;
прыйсці́ ў ~ву́ — прийти́ в го́лову;
у ~ву́ не ле́зе — в го́лову не ле́зет;
схапі́цца за ~ву́ — схвати́ться за го́лову;
не то́ўпіцца ў ~ве́ — не вмеща́ется в голове́;
не схіля́ць ~вы́ — не склоня́ть головы́;
пастая́ць ~во́й — постоя́ть голово́й;
падста́віць ~ву́ — подста́вить го́лову;
акуну́цца з ~во́й — окуну́ться с голово́й;
бі́цца ~во́й аб сцяну́ — би́ться голово́й об сте́ну;
вы́кінуць ду́расць з ~вы́ — вы́бросить дурь из головы́;
адда́ць ~ву́ пад закла́д — отда́ть го́лову в закла́д;
адка́зваць ~во́й — отвеча́ть голово́й;
міністэ́рская г. — министе́рская голова́;
г. з плеч — голова́ с плеч;
~во́й налажы́ць — пропа́сть; поги́бнуть;
сту́кнула ў ~ву́ — сту́кнуло в го́лову;
зняць ~ву́ — снять го́лову;
засе́сці ў ~ву́ — засе́сть в го́лову;
адуры́ць (задуры́ць) ~ву́ — (каму) заморо́чить го́лову (кому);
згубі́ць ~ву́ — потеря́ть го́лову;
намы́ліць ~ву́ — (каму) намы́лить го́лову (кому);
на све́жую ~ву́ — на све́жую го́лову;
з ~вы́ не выхо́дзіць — из головы́ не
на сваю́ ~ву́ — на свою́ го́лову;
мець ~ву́ на пляча́х — име́ть го́лову на плеча́х;
адкруці́ць ~ву́ — (каму) сверну́ть го́лову (кому);
забі́ць ~ву́ — (чым) заби́ть го́лову (чем);
уда́рыць у ~ву́ — уда́рить в го́лову;
це́раз ~ву́ — (чыю) че́рез го́лову (чью);
кроў кі́нулася ў ~ву́ — кровь бро́силась (уда́рила) в го́лову;
вы́кінуць з ~вы́ — вы́бросить из головы́;
за ба́цькавай ~во́й (жыць) — за роди́тельской спино́й (жить);
як абухо́м па ~ве́ — как о́бухо́м по голове́;
г. як рэ́шата — дыря́вая голова́;
г. (не) ва́рыць — голова́ (не) ва́рит;
паста́віць з ~вы́ на но́гі — поста́вить с головы́ на́ ноги;
схілі́ць ~ву́ — (перад кім, чым) склони́ть го́лову (перед кем, чем);
сам сабе́ г. — сам себе́ голова́;
каро́на з ~вы́ не зва́ліцца (не спадзе́) — коро́на с головы́ не упадёт;
кру́кам ~вы́ не даста́ць — не подступи́ться;
на скрут (злом) ~вы́ — сломя́ го́лову; очертя́ го́лову;
лама́ць ~ву́ — (над чым) лома́ть го́лову (над чем);
заплаці́ць ~во́й — заплати́ть голово́й;
адна́ г. до́бра, а дзве лепш —
і да булавы́ трэ́ба г. —
што г., то ро́зум —
за дурно́й ~во́й нага́м неспако́й —
ад чужо́га ша́лу г. кру́ціцца —
пакая́ннай галавы́ меч не сячэ́ —
што ў цвяро́зага ў ~ве́, то́е ў п’я́нага на языку́ —
г. з пакло́нам, язы́к з прыгаво́ркай —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)