строй (род. стро́ю) м.
1. в разн. знач. строй;
стая́ць у страі́ — стоя́ть в строю́;
с. музыка́льных інструме́нтаў — строй музыка́льных инструме́нтов;
2. (комплект одежды) наря́д, убо́р;
○ рассыпны́ с. — воен. рассыпно́й строй;
◊ вы́йсці (вы́весці, вы́быць) са стро́ю — вы́йти (вы́вести, вы́быть) из стро́я;
уступі́ць у с. — вступи́ть в строй;
стаць у с. — стать в строй
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пень (род. пня) м. пень;
○ на пні — на корню́;
◊ стая́ць як п. — стоя́ть как пень;
це́раз п. кало́ду — че́рез пень кало́ду;
п.-пнём — дура́к дурако́м;
глухі́ як п. — глухо́й как пень;
вялі́кі п. ды ду́рань — погов. велика́ Феду́ла да ду́ра;
ці саво́ю аб п., ці пнём аб саву́ — погов. что в лоб, что по́ лбу
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
строй
1. (система общественного, государственного устройства) лад, род. ла́ду м.;
госуда́рственный строй дзяржа́ўны лад;
2. воен., перен. строй, род. стро́ю м.; шыхт, -та м.;
стоя́ть в строю́ стая́ць у страі́ (у шыхце́);
3. (система, структура) лад, род. ла́ду м.;
граммати́ческий строй языка́ граматы́чны лад мо́вы;
4. муз. лад, род. ла́ду м., строй, род. стро́ю м.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
за́дні в разн. знач. за́дний;
~няе ко́ла — за́днее колесо́;
◊ даць з. ход — дать за́дний ход;
без ~няй ду́мкі — без за́дней мы́сли;
без ~ніх ног — без за́дних ног;
~нім днём (чысло́м) — за́дним число́м;
~нім ро́зумам бага́ты — за́дним умо́м кре́пок;
хадзі́ць (стая́ць) на ~ніх ла́пках — ходи́ть (стоя́ть) на за́дних ла́пках;
адысці́ на з. план — отойти́ на за́дний план
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пра́віць несов.
1. пра́вить, управля́ть, руководи́ть;
п. дзяржа́вай — пра́вить (управля́ть, руководи́ть) госуда́рством;
2. чини́ть, починя́ть; исправля́ть, поправля́ть;
п. бо́ты — чини́ть (починя́ть) сапоги́;
3. (лезвие) пра́вить;
4. (корректуру) пра́вить, выправля́ть;
5. церк. пра́вить, служи́ть, отправля́ть;
п. мале́бен — пра́вить (служи́ть, отправля́ть) моле́бен;
◊ п. пра́ва — управля́ть, распоряжа́ться;
п. сваё — упо́рствовать, стоя́ть на своём;
сваё пра́ва п. — гнуть свою́ ли́нию
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
цвёрды
1. твёрдый;
~дае це́ла — твёрдое те́ло;
2. жёсткий;
ц. ваго́н — жёсткий ваго́н;
3. перен. твёрдый; сто́йкий;
ц. хара́ктар — твёрдый (сто́йкий) хара́ктер;
~дая рука́ — твёрдая рука́;
~дыя ве́ды — твёрдые зна́ния;
~дае абяца́нне — твёрдое обеща́ние;
○ ц. зы́чны — твёрдый согла́сный;
ц. знак — твёрдый знак;
◊ ~дае сло́ва — твёрдое сло́во;
стая́ць на ~дай гле́бе (~дым гру́нце) — стоя́ть на твёрдой по́чве
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
гроб м.
1. труна́, -ны́ ж., дамаві́на, -ны ж.;
2. уст. (могила) магі́ла, -лы ж.; (смерть) смерць, род. сме́рці ж.;
◊
вогна́ть в гроб увагна́ць у магі́лу;
по гроб (жи́зни) да магі́лы (да сме́рці);
стоя́ть одно́й ного́й в гробу́ стая́ць адно́й наго́й у магі́ле;
в гроб гляде́ть (смотре́ть) глядзе́ць у магі́лу;
хоть в гроб ложи́сь хоць у труну́ кладзі́ся.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
твёрдый прям., перен. цвёрды;
твёрдое наме́рение цвёрды наме́р;
твёрдые це́ны цвёрдыя цэ́ны;
твёрдая валю́та цвёрдая валю́та;
твёрдый согла́сный лингв. цвёрды зы́чны;
в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти пры сваі́м ро́зуме і цвёрдай па́мяці;
он не твёрд в орфогра́фии ён не цвёрда ве́дае арфагра́фію;
твёрдый знак цвёрды знак;
◊
стоять на твёрдой по́чве стая́ць на цвёрдай гле́бе (цвёрдым гру́нце).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
паро́г м., в разн. знач. поро́г;
пераступі́ць це́раз п. — переступи́ть че́рез поро́г;
рачны́я ~гі — речны́е поро́ги;
п. свядо́масці — поро́г созна́ния;
слыхавы́ п. — слухово́й поро́г;
светлавы́ п. — светово́й поро́г;
◊ стая́ць на паро́зе чаго́ — стоя́ть на поро́ге чего́;
на п. не пуска́ць — на поро́г не пуска́ть;
абіва́ць ~гі — обива́ть поро́ги;
не выхо́дзіць за п. — не выходи́ть за поро́г;
пераступа́ць п. — переступа́ть поро́г
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
поро́г в разн. знач. паро́г, -га м.;
днепро́вские поро́ги дняпро́ўскія паро́гі;
поро́г созна́ния психол. паро́г свядо́масці;
поро́г слы́шимости, слухово́й поро́г физиол. слыхавы́ паро́г;
светово́й поро́г физиол. светлавы́ паро́г;
◊
стоя́ть на поро́ге сме́рти стая́ць на паро́зе сме́рці;
на поро́г не пуска́ть на паро́г не пуска́ць;
обива́ть поро́ги абіва́ць паро́гі;
не выходи́ть за поро́г не выхо́дзіць за паро́г;
переступа́ть поро́г пераступа́ць паро́г.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)