шасціліне́йны, ‑ая, ‑ае.

1. Калібрам у шэсць ліній (у 9 знач.). Шасцілінейная вінтоўка.

2. Дыяметрам у шэсць ліній (у 9 знач.) (пра шкло ў газавай лямпе). Шасцілінейнае шкло. // Які мае шкло такога памеру. У глыбокай зямлянцы, недзе пад густым ельнікам, пры скупым святле маленькай шасцілінейнай лямпы ніклі над сталом тры галавы. Асіпенка.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

Камі́нак, каміно́к, камяно́к ’выемка ў печы, месца ля чалеснікаў, дзе раскладалі агонь для асвятлення хаты’ (ТСБМ, КЭС, лаг.; Інстр. I, Сцяшк.), ’пярэдняя частка печы’ (Яруш.), ’выступ на коміне для запалак, гзымс’ (Сцяц.; Мат. Маг.; в.-дзвін. Шатал.; Сцяшк.) ’шкло ў газавай лямпе’ (мін., Кар.; Жд. 2; КЭС, лаг.; Інстр. I; жытк., Жыв. сл.). Запазычана з польск. kominek. Да комін (гл.). Сюды ж каміна́р ’чысцільшчык комінаў’, ’запэцканы ў сажу’ (ТСБМ, Некр., Сцяц., Жд. 3, Гарэц., Сцяшк.) і камінарнік ’тс’ (стаўбц., Жыв. сл.; шчуч., Нар. лекс.; вілей., Нар. сл.; Сцяшк.).

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

шны́парыць, ‑ру, ‑рыш, ‑рыць; незак.

Разм.

1. Заходзіць, забягаць, заглядваць у розныя месцы, шукаючы, высочваючы каго‑, што‑н. Толькі там, на востраве, і адседжваліся падпольшчыкі, пакуль карнікі шныпарылі па лесе. Новікаў. Дыспетчар у цемры, дыспетчар шныпарыць па кладоўках, шукае газавай лямпы. Шынклер.

2. Хадзіць, бегаць, рухацца сюды-туды, у розных напрамках. Каця ўздыхнула і села на лаўцы перад домам, але хутка змушана была ўстаць: міма шныпарылі хлапчукі і з цікаўнасцю пазіралі на яе. Лось. [У вадзе], як прывіды, плаваюць водарасці, мільгаюць маляўкі, варушацца на дне ракавінкі, шныпараць жукі. Асіпенка.

•••

Шныпарыць вачамі — хутка пераводзіць позірк з аднаго прадмета на другі, выглядваць што‑н.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

цэнтра́льны, ‑ая, ‑ае.

1. Які з’яўляецца цэнтрам (у 1 знач.). Цэнтральны пункт.

2. Які знаходзіцца, размешчаны ў сярэдзіне, у цэнтры (у 2 знач.). Цэнтральны пападаючы (у футболе). Цэнтральная пешка (у шахматнай гульні). // Які знаходзіцца не на ўскраіне, у цэнтры чаго‑н. Косця знайшоў вольны час, сабраў у брыгадзе ўсю пошту і паехаў на цэнтральную сядзібу. Адамчык.

3. Галоўны, кіруючы. Цэнтральны камітэт. Цэнтральная ўлада. □ Слава нашай Камуністычнай партыі і яе баявому штабу — Цэнтральнаму Камітэту! «Звязда». // Які аб’ядноўвае і каардынуе якую‑н. дзейнасць. Цэнтральны тэлеграф. Цэнтральная выбарчая камісія. // Асноўны, найбольш істотны; важны. Цэнтральны вобраз. Цэнтральная тэма.

4. Які прыводзіць у дзеянне, абслугоўвае ўсю сістэму. [Шура:] — Але справа ў тым, што я жыву ў доме з цэнтральным ацяпленнем і з газавай плітою. Васілёнак.

5. У матэматыцы — утвораны двума радыусамі якой‑н. акружнасці (пра вугал).

•••

Стрэльба цэнтральнага бою гл. стрэльба.

Цэнтральная нервовая сістэма гл. сістэма.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

министе́рство міністэ́рства, -ва ср.;

Министе́рство авиацио́нной промы́шленности Міністэ́рства авіяцы́йнай прамысло́васці;

Министе́рство автомоби́льного и сельскохозя́йственного машинострое́ния Міністэ́рства аўтамабі́льнага і сельскагаспада́рчага машынабудава́ння;

Министе́рство а́томной энерге́тики и промы́шленности Міністэ́рства а́тамнай энерге́тыкі і прамысло́васці;

Министе́рство вне́шних экономи́ческих свя́зей Міністэ́рства зне́шніх эканамі́чных су́вязей;

Министе́рство вну́тренних дел Міністэ́рства ўну́траных спраў;

Министе́рство водохозя́йственного строи́тельства Міністэ́рства водагаспада́рчага будаўні́цтва;

Министе́рство геоло́гии Міністэ́рства геало́гіі;

Министе́рство гражда́нской авиа́ции Міністэ́рства грамадзя́нскай авія́цыі;

Министе́рство здравоохране́ния Міністэ́рства ахо́вы здаро́ўя;

Министе́рство иностра́нных дел Міністэ́рства заме́жных спраў;

Министе́рство культу́ры Міністэ́рства культу́ры;

Министе́рство лесно́й промы́шленности Міністэ́рства лясно́й прамысло́васці;

Министе́рство медици́нской промы́шленности Міністэ́рства медыцы́нскай прамысло́васці;

Министе́рство монта́жных и специа́льных строи́тельных рабо́т Міністэ́рства манта́жных і спецыя́льных будаўні́чых рабо́т;

Министе́рство металлурги́и Міністэ́рства металу́ргіі;

Министе́рство морско́го фло́та Міністэ́рства марско́га фло́ту;

Министе́рство нефтяно́й и га́зовой промы́шленности Міністэ́рства на́фтавай і га́завай прамысло́васці;

Министе́рство оборо́нной промы́шленности Міністэ́рства абаро́ннай прамысло́васці;

Министе́рство оборо́ны Міністэ́рства абаро́ны;

Министе́рство о́бщего машинострое́ния Міністэ́рства агу́льнага машынабудава́ння;

Министе́рство путе́й сообще́ния Міністэ́рства шляхо́ў зно́сін;

Министе́рство радиопромы́шленности Міністэ́рства радыёпрамысло́васці;

Министе́рство ры́бного хозя́йства Міністэ́рства ры́бнай гаспада́ркі;

Министе́рство свя́зи Міністэ́рства су́вязі;

Министе́рство станкострои́тельной и инструмента́льной промы́шленности Міністэ́рства станкабудаўні́чай і інструмента́льнай прамысло́васці;

Министе́рство строи́тельства предприя́тий нефтяно́й и га́зовой промы́шленности Міністэ́рства будаўні́цтва прадпрые́мстваў на́фтавай і га́завай прамысло́васці;

Министе́рство судострои́тельной промы́шленности Міністэ́рства суднабудаўні́чай прамысло́васці;

Министе́рство торго́вли Міністэ́рства га́ндлю;

Министе́рство тра́нспортного строи́тельства Міністэ́рства тра́нспартнага будаўні́цтва;

Министе́рство тяжёлого машинострое́ния Міністэ́рства ця́жкага машынабудава́ння;

Министе́рство у́гольной промы́шленности Міністэ́рства ву́гальнай прамысло́васці;

Министе́рство фина́нсов Міністэ́рства фіна́нсаў;

Министе́рство хими́ческой и нефтя́ной промы́шленности Міністэ́рства хімі́чнай і на́фтавай прамысло́васці;

Министе́рство электро́нной промы́шленности Міністэ́рства электро́ннай прамысло́васці;

Министе́рство электротехни́ческой промы́шленности и приборострое́ния Міністэ́рства электратэхні́чнай прамысло́васці і прыборабудава́ння;

Министе́рство энерге́тики и электрифика́ции Міністэ́рства энерге́тыкі і электрыфіка́цыі;

Министе́рство юсти́ции Міністэ́рства юсты́цыі.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)