пот пот, род. по́ту м., мн. паты́, -то́ў;
◊
в по́те лица́ у по́це чала́;
до седьмо́го по́та да сёмага по́ту;
крова́вый пот крыва́вы пот;
по́том и кро́вью по́там і кро́ўю (крывёю);
вогна́ть в пот увагна́ць у пот;
согна́ть семь пото́в сагна́ць сем пато́ў;
семь пото́в сошло́ сем пато́ў сышло́;
облива́ться по́том абліва́цца по́там.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
гроб м.
1. труна́, -ны́ ж., дамаві́на, -ны ж.;
2. уст. (могила) магі́ла, -лы ж.; (смерть) смерць, род. сме́рці ж.;
◊
вогна́ть в гроб увагна́ць у магі́лу;
по гроб (жи́зни) да магі́лы (да сме́рці);
стоя́ть одно́й ного́й в гробу́ стая́ць адно́й наго́й у магі́ле;
в гроб гляде́ть (смотре́ть) глядзе́ць у магі́лу;
хоть в гроб ложи́сь хоць у труну́ кладзі́ся.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пот (род. по́ту) м., в разн. знач. пот; (на теле — ещё) испа́рина ж.;
◊ по́там і крывёю (кро́ўю) — по́том и кро́вью;
сагна́ць сем пато́ў — (з каго) согна́ть семь пото́в (с кого);
сышло́ сем пато́ў — сошло́ семь пото́в;
увагна́ць (кі́нуць) у п. — вогна́ть (бро́сить) в пот;
абліва́цца по́там — облива́ться по́том;
да сёмага по́ту — до седьмо́го по́та;
цыга́нскі п. — цыга́нский пот;
крыва́вы п. — крова́вый пот;
пакры́цца хало́дным по́там — покры́ться холо́дным по́том
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
загна́ць сов.
1. в разн. знач. загна́ть; (гвоздь и т.п. — ещё) вогна́ть, вбить, вколоти́ть;
з. жывёлу ў хлеў — загна́ть скот в хлев;
яздо́й з. каня́ — ездо́й загна́ть ло́шадь;
з. бо́ты на ры́нку — загна́ть сапоги́ на база́ре;
2. (гоня, далеко увести) угна́ть;
пасту́х ~на́ў ста́так на са́мы далёкі луг — пасту́х угна́л ста́до на самы́й далёкий луг;
◊ з. у магі́лу — свести́ в моги́лу;
з. у казі́ны рог — загна́ть в у́гол; припере́ть к стене́;
і саба́камі не заго́ніш — и соба́ками не заго́нишь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
магі́ла ж.
1. моги́ла;
вы́капаць ~лу — вы́рыть моги́лу;
2. перен., разг. (конец, смерть) гроб м.;
○ бра́цкая м. — бра́тская моги́ла;
◊ глядзе́ць у ~лу — смотре́ть в моги́лу;
зве́сці (увагна́ць) у ~лу — свести́ в моги́лу, вогна́ть в гроб;
адно́й наго́й у ~ле стая́ць — одно́й ного́й в моги́ле стоя́ть;
сысці́ ў ~лу — сойти́ в моги́лу;
гарба́тага м. вы́правіць — горба́того моги́ла испра́вит;
забі́ць асі́навы кол у ~лу — заби́ть оси́новый кол в моги́лу;
капа́ць ~лу — (каму) копа́ть моги́лу (кому);
ле́гчы ў ~лу (зямлю́) — лечь в моги́лу (в зе́млю)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
заби́ть сов.
1. в разн. знач. забі́ць, мног. пазабіва́ць; (вогнать во что-л. твёрдое — ещё) увагна́ць;
заби́ть гвоздь в сте́ну забі́ць (увагна́ць) цвік у сцяну́;
заби́ть мяч в воро́та забі́ць мяч у варо́ты;
заби́ть о́кна до́сками забі́ць (пазабіва́ць) во́кны до́шкамі;
заби́ть ще́ли па́клей забі́ць (пазабіва́ць) шчы́ліны па́куллем;
песо́к заби́л трубу́ пясо́к забі́ў трубу́;
проли́в заби́т льдом пралі́ў забі́ты лёдам;
заби́ть челове́ка забі́ць чалаве́ка;
заби́ть бе́дностью забі́ць бе́днасцю;
сорня́к заби́л всхо́ды пустазе́лле забі́ла ўсхо́ды;
2. (зарезать на мясо) зарэ́заць; забі́ць, мног. пазабіва́ць; (свинью — ещё) закало́ць;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)