загна́ць сов.
1. в разн. знач. загна́ть; (гвоздь и т.п. — ещё) вогна́ть, вбить, вколоти́ть;
з. жывёлу ў хлеў — загна́ть скот в хлев;
яздо́й з. каня́ — ездо́й загна́ть ло́шадь;
з. бо́ты на ры́нку — загна́ть сапоги́ на база́ре;
2. (гоня, далеко увести) угна́ть;
пасту́х ~на́ў ста́так на са́мы далёкі луг — пасту́х угна́л ста́до на самы́й далёкий луг;
◊ з. у магі́лу — свести́ в моги́лу;
з. у казі́ны рог — загна́ть в у́гол; припере́ть к стене́;
і саба́камі не заго́ніш — и соба́ками не заго́нишь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)