Verbum

кары́сць ж. Nútzen m -s; Vórteil m -(e)s, -e (выгада);

грама́дская кары́сць Geméinnutzen m; Geméinnützigkeit f -, -en;

прыне́сці кары́сць каму-н., чаму-н. j-m [éiner Sáche] (D) Nútzen bríngen*;

яка́я кары́сць з гэ́тага? was nützt das?, was hilft das?;

на кары́сць каго-н. zugúnsten [zu Gúnsten] von (D); zu j-s Gúnsten;

гэ́та яму́ на кары́сць das ist zu séinen Gúnsten; das nützt ihm;

не на кары́сць zu j-s Úngunsten, nicht zu j-s Gúnsten;

ісці́ каму-н. на кары́сць j-m zugúte kommen*, j-m von Nútzen sein;

зрабі́ць што-н. на кары́сць каму-н. etw. zu j-s Nútzen tun*;

◊

на кары́сць і дабро́ zu Nutz und Frómmen

спусці́ць

1. hinúnterlassen* vt (у напрамку ад таго, хто гаворыць); herúnterlassen* vt, heráblassen* vt (у напрамку да таго, хто гаворыць); тэх. ábsenken vt;

спусці́ць сцяг die Flágge éinholen [níederholen, éinziehen*, stréichen*];

2.:

спец. спусці́ць су́дна са ста́пеля ein Schiff vom Stápel láufen lássen*;

спусці́ць шлю́пку ein Boot áussetzen [zu Wásser lássen*, fíeren];

3. (выпусціць) lóslassen* аддз. vt;

спусці́ць саба́ку з ланцуга́ den Hund von der Kétte lóslassen*;

спусці́ць саба́к на каго-н. die Húnde auf j-n hétzen;

спусці́ць ваду́ das Wásser áblassen*;

спусці́ць бало́н den Ballon [ba´lõ:] áblassen*;

4. разм. (патраціць):

спусці́ць гро́шы das Geld dúrchbringen* [verschléudern];

5. разм. (дараваць):

спусці́ць каму-н. што-н. j-m etw. dúrchgehen lássen*

чо́рны schwarz;

хадзі́ць у чо́рным sich schwarz kléiden, in Schwarz gekléidet sein;

чо́рны хлеб Schwárzbrot n -(e)s; Róggenbrot n;

2. перан. schwarz, únheilvoll;

чо́рная няўдзя́чнасць schnöder Úndank;

чо́рныя ду́мкі schwárze [schwére] Gedánken;

чо́рная спра́ва ein fínsteres Werk, éine böse [schlímme] Tat;

чо́рная металу́ргія Éisenmetallurgie f -, Schwárzmetallurgie f -;

чо́рны двор Hínterhof m -(e)s, -höfe;

чо́рны ход Küchenaufgang m -(e)s, -gänge;

чо́рная ле́свіца Híntertreppe f -, -n;

чо́рны лес Láubwald m -(e)s, -wälder;

◊

трыма́ць каго-н. у чо́рным це́ле j-n kurz [streng, knapp] hálten*;

на чо́рны дзень für den Nótfall;

адкла́сці гро́шы на чо́рны дзень Geld auf die hóhe Kánte légen;

чо́рным па бе́лым schwarz auf weiß

выдава́ць

1. ábliefern vt; übergében* vt, áushändigen vt (уручаць); verábreichen vt, verábfolgen vt (забеспячэнне і г. д.); ertéilen vt, áusstellen vt (дакумент); áusleihen* vt (кнігу ў біліятэцы);

выдава́ць па́шпарт éinen Pass áusstellen;

выдава́ць ава́нс Vórschuss záhlen;

выдава́ць зарабо́тную пла́ту den Lohn áuszahlen;

выдава́ць на ру́кі áushändigen;

2. (злачынца) áusliefern vt;

3. (здрадзіць) verráten* vt, préisgeben* аддз. vt;

4. (давесці да ведама публікі) offenbáren vt, enthüllen vt, verráten* vt;

выдава́ць свае́ наме́ры séine Ábsichten offenbáren (part II offenbárt і geoffenbárt);

выдава́ць сябе́ sich verráten*;

5. (за каго-н, за што-н.) áusgeben* vt (für A);

6.:

выдава́ць за́муж verhéiraten vt;

7. горн.:

выдава́ць на гара́ (zutáge) [zu Táge] fördern vt

глядзе́ць

1. scháuen vi; gúcken vi (разм.); blícken vi (на каго-н. auf A); ánsehen* vt; zúsehen* vi (D) (на тое, што здзяйсняецца);

2. (пра вокны) Áussicht háben, blícken vi, scháuen vi (куды-н. auf A);

3. разм. (мець выгляд) áussehen* vi;

глядзе́ць геро́ем wie ein Held áussehen*;

4. (прыглядаць) Acht geben*, áufpassen (за кім-н. auf A);

глядзе́ць за дзе́цьмі auf die Kínder áufpassen [Acht geben*, áchten];

◊

глядзе́ць ва ўсе во́чы auf der Hut sein, kein Áuge von etw. (D) wénden; áufmerksam zúsehen*, die Áugen nicht ábwenden können*, ganz Áuge sein;

глядзе́ць праз па́льцы ein Áuge zúdrücken;

няма́ чаго́ на яго́ глядзе́ць! an ihm [an dem] gibt es nichts Besónderes!

рабо́та ж.

1. (дзеянне, занятак) Árbeit f -, -en; Betríeb m -(e)s, -e; Werk n -(e)s (справа; твор);

дакла́дная рабо́та Präzisiónsarbeit f;

рабо́та паво́дле гра́фіка Árbeit nach dem Tágesplan [Schíchtplan];

рабо́та паво́дле кантра́кту Árbeit laut [nach] Vertrág;

рабо́та па на́йму Verdíngung als Lóhnarbeiter;

2. (прадукт працы) Árbeit f -, -en; Léistung f -, -en (твор);

3. мн. рабо́ты Árbeiten pl, Betríeb m -(e)s;

авары́йныя рабо́ты Bérgungsarbeiten pl;

пагру́зачныя рабо́ты Ládearbeiten pl;

перава́лачныя рабо́ты Úmladearbeiten pl;

прае́ктна-канстру́ктарскія рабо́ты Projektíerungs- und Konstruktiónsarbeiten pl;

рабо́ты пу́ску-нала́дкі Éinrichtungs- und Inbetríebnahmearbeiten pl;

разгру́зачныя рабо́ты Áusladearbeiten pl;

ратаўні́чыя рабо́ты Réttungsarbeiten pl; Bérgungsarbeiten pl;

◊

узя́ць каго-н у рабо́ту разм. j-n ins Gebét néhmen*

раху́нак м. бухг., тс. перан. Kónto n -s, -ten і -s; Réchnung f -, -en;

асабо́вы раху́нак persönliches Kónto;

разліко́вы раху́нак Verrechnungskonto n;

пазыко́вы раху́нак Dárlehenskonto n;

раху́нак ру́ху капіта́лаў Kapitálverrechnungsbilanz f -, -en;

бягу́чы раху́нак láufende Réchnung [Kónto n];

адкры́ць раху́нак ein Kónto eröffnen;

заплаці́ць па раху́нку die Réchnung begléichen* [bezáhlen];

◊

быць у каго-н. на до́брым раху́нку bei j-m gut ángeschrieben sein, bei j-m éinen Stein im Brett háben;

зве́сці раху́нкі з кім-н. mit j-m ábrechnen, séine Réchnung mit j-m máchen;

жыць на чужы́ раху́нак auf frémde Kósten leben;

◊

мне трэ́ба зве́сці з ім раху́нкі ich habe ein Hühnchen mit ihm zu rúpfen

ад прыназ.

1. von (D);

ліст ад бра́та ein Brief vom Brúder;

ад пе́ршага да апо́шняга дня vom érsten bis zum létzten Tag;

2. (y абарону ад каго-н., чаго-н.) gégen (A), vor (D);

сро́дак ад ка́шлю ein Míttel gégen Hústen;

схава́цца ад дажджу́ sich vor dem Régen schützen;

3. (пры абазначэнні прычыны і г. д.) von (D), vor (D), an (D);

дрыжа́ць ад хо́ладу vor Kälte zíttern;

паме́рці ад хваро́бы an éiner Kránkheit stérben*;

ад неадукава́насці aus Mángel an Bíldung;

◊

ад мало́га да вялі́кага Groß und Klein; vom Größten bis zum Kléinsten;

час ад ча́су von Zeit zu Zeit;

ад імя́ im Námen