Verbum

Réde

f -, -n

1) мо́ва, размо́ва;

wovón ist die ~? пра што гаво́рка?;

es ist nicht der ~ wert аб гэ́тым не ва́рта гавары́ць;

es verschlúg ihm die ~ перан. у яго́ адняло́ яздк

2) прамо́ва, дакла́д;

eine ~ hálten* выступа́ць з прамо́вай;

j-m in die ~ fállen* перапыня́ць каго́-н.

3) адка́знасць;

j-m ~ (und Ántwort) stéhen* дава́ць каму́-н. тлумачэ́нні [рабі́ць справазда́чу];

j-n zur ~ stéllen прыця́гваць каго́-н. да адка́знасці

4) лінгв. мо́ва, мо́ўны стыль;

dirékte ~ про́стая мо́ва;

indirékte ~ уско́сная мо́ва

sáuer

1.

a

1) кі́слы; хім. кісло́тны

sáure Gúrke — салёны aгуро́к

sáure Milch — кі́слае малако́

2) перан. ця́жкі, нялёгкі

etw. mit sáurer Mühe erwérben* — здабы́ць што-н. ця́жкай пра́цай

◊ j-m das Lében ~ máchen — атру́чваць каму́-н. жыццё [існава́нне]

in den sáuren Ápfel béißen* — скары́цца перад непры- е́мнай неабхо́днасцю

2.

adv

1) кі́сла

~ schmécken — мець кі́слы смак

2) ця́жка, нялёгка, неахво́тна

das kam ihm [ ihn] ~ an — гэ́та дало́ся яму́ нялёгка [ця́жка]

auf etw. (A) ~ reagíeren — рабі́ць кі́слы твар нако́нт чаго́-н.

Nóte

f -, -n

1) адзна́ка, бал

j-m éine gúte ~ gében* — ста́віць каму́-н. до́брую адзна́ку

2) заўва́га, адзна́ка

etw. mit éiner ~ verséhen* — зрабі́ць адзна́ку на чым-н.

3) банкно́т, купю́ра

4) дып. но́та

~n áustauschen — абме́ньвацца но́тамі

5) но́та (у розн. знач.)

etw. in ~n sétzen — піса́ць му́зыку на што-н., пакла́сці што-н. на му́зыку

nach ~n spíelen — ігра́ць па но́тах

wie nach ~n — як па но́тах

6) перан. тон, адце́нне

éine ándere ~ ánschlagen* — перамяні́ць тон

Vógel

m -s, -Vögel

1) пту́шка, птах

2) перан. пту́шка, гусь (пра чалавека)

ein lóser ~ — разм. легкаду́мны чалаве́к

du hast wohl éinen ~ (im Kópfe)? — разм. у цябе́, напэўна, не́шта з галаво́й?

◊ wer éinen ~ hat, der muss ihn füttern — ≅ лю́біш паганя́ць, любі́ і каня́ гадава́ць

friss ~, óder stirb! — хоць памры́, але́ зрабі́!

den ~ erkénnt man an den Fédern — па пе́р’і пту́шку пазнарць

jédem ~ gefällt sein Nest — ≅ дзе хво́я ні стаі́ць, а ўсё свайму́ бо́ру шумі́ць; ко́жны цыга́н сваю́ кабы́лу хва́ліць

bewégen

i

1.

vt

1) ру́хаць, перасо́ўваць, варушы́ць; прыво́дзіць у рух

2) хвалява́ць, узруша́ць

2.

(sich)

1) ру́хацца, перасо́ўвацца, варушы́цца

das Gespräch bewégte sich um díeses Théma — размо́ва ішла́ на гэ́тую тэ́му

2) перан. круці́цца

3) хіста́цца

II

* vt

1.

(zu D) схіля́ць (каго-н. на што-н., да чаго-н.)

er wúrde dazú bewógen — яго́ ўгавары́лі гэ́та зрабі́ць

2.

(sich):

sich ~ lássen* — (zu D, zu + inf) схіля́цца (да чаго-н.), даць сябе́ ўгавары́ць (зрабіць што-н.)

Schránke

f -, -n

1) бар’е́р, перашко́да; агаро́джа

~n erríchten — паста́віць бар’е́ры; перан. ста́віць [рабі́ць] перашко́ды

2) шлагба́ум

die ~ áufziehen* [hóchziehen*] — падня́ць шлагба́ум

3) мяжа́, грані́ца, рубе́ж

éine ~ zíеhen* [sétzen] — устанаві́ць [вы́значыць, праве́сці] мяжу́ [грані́цу]

◊ für j-n [etw.] (A) in die ~n tréten* — заступі́цца за каго́-н. [што-н.]

vor den ~n des Gerríchts stéhen* [sich verántworten] — стая́ць [адка́зваць] пе́рад судо́м

sich in ~n hálten* — не выхо́дзіць за мяжу́ [ра́мкі], быць стры́маным

j-n in die ~n wéisen* — закліка́ць каго́-н. да пара́дку; паста́віць каго́-н. на ме́сца