уничтожаться
1) знішчацца, разг. зніштажацца
2) страд. знішчацца, зніштажацца, вынішчацца
уничтожающий
1) прич. які (што) знішчае, які (што) зніштажае
які (што) вынішчае
см. уничтожать
2) прил. знішчальны
3) прил. перен. знішчальны
(презрительный) пагардлівы
уничтожающий взгляд — пагардлівы позірк
уничтожающий аргумент — знішчальны аргумент
уничтожающая критика — знішчальная крытыка
уничтожение
знішчэнне, -ння ср., разг. зніштажэнне, -ння ср.
(истребление — ещё) вынішчэнне, -ння ср.
уничтоженный
знішчаны, разг. зніштожаны
(истреблённый ещё) вынішчаны
уничтожитель
разг. знішчальнік, -ка муж.
уничтожить
совер. знішчыць, мног. пазнішчаць, разг. зніштожыць, мног. пазніштажаць
(истребить — ещё) вынішчыць
уничтожиться
знішчыцца, разг. зніштожыцца
унос
1) знос, род. зносу муж.
2) (воровство) крадзеж, род. крадзяжу муж.
3) спец. (то, что уносится при горении из печей и котлов) вынас, -су муж.
4) спец. (о запряжке) вынас, -су муж.
уносить
несовер.
1) (брать с собой) несці
(выносить) выносіць
(относить) адносіць
(сносить вниз) зносіць
(заносить) заносіць
2) (похищать) разг. красці, зносіць
3) перен. (отнимать, поглощать) адбіраць, браць
4) прям., перен. (перемещать, увлекать) несці, зносіць, заносіць
см. унести