Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

увесистый

важкі

увесить

совер. прост. увешаць, абвешаць, мног. паабвешваць

увеситься

прост. увешацца, абвешацца

увести

совер.

1) павесці

(вывести) вывесці, мног. павыводзіць

(отвести) адвесці, мног. паадводзіць

(завести) завесці, мног. пазаводзіць

увёл детей в лес — павёў дзяцей у лес

увести лошадь из конюшни — вывесці каня з канюшні

она увела его домой — яна завяла (адвяла) яго дадому

2) разг. (похитить) украсці

(свести) звесці, мног. пазводзіць

(отбить у кого-либо) звесці, мног. пазводзіць

адбіць, мног. паадбіваць

увести корову — украсці (звесці) карову

он увёл жену у знакомого инженера — ён звёў (адбіў) жонку ў знаёмага інжынера

увечить

несовер. нявечыць, знявечваць

(калечить) калечыць

увечиться

возвр., страд. нявечыцца, знявечвацца

калечыцца

увечный

уст.

1) прил. пакалечаны, знявечаны

2) сущ. калека, -кі муж., жен., пакалечаны, -нага муж.

знявечаны, -нага муж.

увечье

калецтва, -ва ср.

увешанный

увешаны, абвешаны, мног. паабвешваны

увешать

совер. увешаць, абвешаць, мног. паабвешваць