слом
в разн. знач. злом, род. злому муж.
дом предназначен на слом — дом прызначаны на злом
закрепить на сломе — замацаваць на зломе
сломать
совер. зламаць
паламаць
сломать стул — зламаць (паламаць) стул
сломать сопротивление противника — зламаць супраціўленне праціўніка
сломать себе шею (голову) — скруціць (зламаць) сабе карак
сломать зубы на чём — паламаць зубы на чым
сломать лёд — зламаць лёд
сломать рога кому — зламаць рогі каму
чёрт ногу сломает — чорт нагу зломіць
сломить
совер. прям., перен. зламаць
сломя голову — на злом галавы, (стремглав) стрымгалоў
броситься сломя голову — кінуцца стрымгалоў (кулём)
слон
слон, род. слана муж.
делать из мухи слона погов. — рабіць з мухі слана
слона не приметить — слана не заўважыць
слонёнок
муж. сланяня и сланянё, -няці ср.