одиночник
1) разг. (заключённый) адзіночнік, -ка муж.
2) спорт. адзіночнік, -ка муж.
одиночница
разг. (заключённая) адзіночніца, -цы жен.
одиночный
в разн. знач. адзіночны
одиночный полёт ав. — адзіночны палёт
одиночное заключение — адзіночнае зняволенне
одиночный выстрел — адзіночны стрэл
один-единственный
разг. адзін-адзінюткі
одиозность
адыёзнасць, -ці жен.
одиозный
адыёзны
одиссея
адысея, -сеі жен.
одичавший
прил. здзічэлы, адзічэлы
одичалость
здзічэласць, -ці жен., адзічэласць, -ці жен.
одичалый
здзічэлы, адзічэлы