противоположение
процістаўленне, -ння ср., супрацьстаўленне, -ння ср.
противоположенный
проціпастаўлены, супрацьпастаўлены
противоположить
совер. проціпаставіць, супрацьпаставіць
противоположно
нареч. процілегла, супрацьлегла
противоположность
в разн. знач. процілегласць, -ці жен., супрацьлегласць, -ці жен.
единство противоположностей филос. — адзінства процілегласцей (супрацьлегласцей)
их разделяла противоположность взглядов — іх раздзяляла процілегласць (супрацьлегласць) поглядаў
он полная противоположность своему другу — ён поўная процілегласць (супрацьлегласць) свайму другу
в противоположность кому-чему — у адрозненне ад каго-чаго
противоположный
в разн. знач. процілеглы, супрацьлеглы
противоположный берег — процілеглы (супрацьлеглы) бераг
противоположное мнение — процілеглая (супрацьлеглая) думка
противопоставить
совер. в разн. знач. проціпаставіць, супрацьпаставіць
противопоставить насилию вооружённую силу — проціпаставіць (супрацьпаставіць) насіллю (гвалту) узброеную сілу
противопоставление
в разн. знач. проціпастаўленне, -ння ср., супрацьпастаўленне, -ння ср.
противопоставленный
проціпастаўлены, супрацьпастаўлены
противопоставлять
несовер. в разн. знач. проціпастаўляць, супрацьпастаўляць
см. противопоставить