ровесник
равеснік, -ка муж., аднагодак, -дка муж.
ровесница
равесніца, -цы жен., аднагодка, -дкі жен.
ровик
в разн. знач. равок, род. раўка муж.
ровнёхонько, ровнёшенько
нареч. разг. роўненька, раўнютка, раўнюсенька
ровнитель
тех. раўнавальнік, -ка муж.
ровничница
текст. роўнічніца, -цы жен.
ровно
нареч.
1) (гладко, равномерно) роўна
дорога шла ровно — дарога ішла роўна
2) в знач. частица (точно) роўна
(как раз) якраз
ровно сто рублей — роўна сто рублёў
он пришёл ровно в три часа — ён прыйшоў роўна (якраз) у тры гадзіны
3) в знач. частица разг. (совершенно, совсем) зусім
я ровно ничего не понял — я зусім нічога не зразумеў
4) в знач. союза (словно, как будто) прост. як, нібы
зарычать ровно зверь — зараўці як (нібы) звер