дурь
жен. разг. дур, род. дуру муж., дурасць, -ці жен.
дуст
хим. дуст, род. дусту муж.
дутый
1) (пустой внутри) выдзіманы, дзьмуты
2) перен. (преувеличенный) дуты
дутые цифры — дутыя лічбы
дуть
несовер.
1) дзьмуць
(к дунуть) дзьмухаць
дует безл. — дзьме
2) (выдувать из стекла) выдзімаць
3) (пить) прост. жлукціць
4) (быстро бежать, мчаться) прост. перці, смаліць
и в ус не дует — і не шманае, і ў вус не дзьме
дуть губы — надзімаць губы
дутьё
тех. (выдувание из стекла) выдзіманне, -ння ср.
дуться
несовер.
1) (раздуваться воздухом) надзімацца, раздзімацца
2) (на кого-либо) разг. крыўдзіцца, быць злосным (на каго-небудзь)
злаваць
3) (важничать) прост. надзімацца
4) (в карты и т.п.) прост. рэзацца
дух
1) в разн. знач. дух, род. духу муж.
абсолютный дух филос. — абсалютны дух
2) миф. дух, род. духа муж.
злой дух — злы дух
в духе чего-либо — у духу чаго-небудзь
ни слуху ни духу — ні слыху ні дыху, няма і почуту
быть в духе — быць у гуморы (у настроі)
быть не в духе — быць не ў гуморы (не ў настроі)
во весь дух — на ўсю моц, як мага
чуять дух — дух чуць
падать духом — падаць духам
не хватает духу — не хапае духу
как на духу — як на споведзі
чтобы духу твоего здесь не было — каб духу твайго тут не было
в здоровом теле здоровый дух — у здаровым целе здаровы дух
поднять дух — падняць дух
дух времени — дух часу
дух захватывает — дух займае
тяжёлый дух — цяжкі дух