онемечивание
анямечванне, -ння ср.
онемечивать
несовер. анямечваць
онемечиваться
возвр., страд. анямечвацца
онемечить
совер. анямечыць
онемечиться
анямечыцца
онёр
со всеми онёрами уст. — з усімі анёрамі
они
мест. яны (род., вин., пред. іх, дат. ім, твор. імі)
ед. см. он, она, оно
я их не знаю — я іх не ведаю
от них пришло письмо — ад іх прыйшло пісьмо
оникс
мин. онікс, -су муж.
ониксовый
оніксавы
онкогенный
мед. анкагенны
ракавы