Verbum

прогнатизм

антроп. прагнатызм, -му муж.

прогнатический

прагнатычны

прогнать

совер. в разн. знач. прагнаць, мног. папраганяць

(промчаться — ещё) прамчацца

(пробить — ещё) прабіць, мног. папрабіваць

прогнать из дому — прагнаць з дому

прогнать скуку — прагнаць нуду

прогнать гвоздь сквозь стену — прагнаць (прабіць) цвік праз сцяну

прогнать сквозь строй ист. — прагнаць праз строй

прогневанный

угнеўлены

прогневать

совер. уст. угнявіць

прогневаться

загневацца, угнявіцца

не прогневайся (прогневайтесь) уст. — не загневайся (загневайцеся)

прогневить

совер. уст. угнявіць

прогнивать

несовер. прям., перен. прагніваць

прогнивший

прил. прагнілы

прогнить

совер. прагнісці, прагніць, мног. папрагніваць