Verbum

вступить

совер.

1) уступіць, увайсці

войска вступили в город — войскі уступілі ў горад

2) (в период, состояние) уступіць

вступить в период социализма — уступіць у перыяд сацыялізму

3) (ступить куда-либо) ступіць

вступить на палубу — ступіць на палубу

4) (стать членом чего-либо) уступіць

вступить в профсоюз — уступіць у прафсаюз

5) (начать какое-либо действие) уступіць (у што), пачаць (што)

вступить в бой — уступіць у бой

вступить в спор — пачаць спрэчку

вступить в строй — уступіць у строй

вступить в силу — увайсці ў сілу

вступить на путь — стаць на шлях

вступить в брак — узяць шлюб, (жениться) ажаніцца (з кім), (выйти замуж) выйсці замуж (за каго)

вступить в должность — заняць пасаду

вступиться

заступіцца, уступіцца

вступление

ср.

1) (действие) уступанне, -ння ср.

уваходжанне, -ння ср.

ступанне, -ння ср.

пачынанне, -ння ср.

см. вступать

2) (введение) уступ, -пу муж.

(предисловие) прадмова, -вы жен.

всуе

нареч. книжн. уст. марка, дарэмна

всунутый

усунуты

всунуть

совер. усунуць

всунуться

прост.

1) (просунуться, вдвинуться) усунуцца

2) (вмешаться) ублытацца

всухомятку

нареч. разг. сухама, усухамятку

всученный

1) усуканы

2) упёрты

см. всучить

всучивать

несовер.

1) (ввивать) усукваць

2) (насильно вручать) упіраць