тунцовые
мн. сущ. зоол. тунцовыя, -вых
тупей
уст. чуб, род. чуба муж., тупей, -пея муж.
тупеть
несовер. прям., перен. тупець
ножи тупеют — нажы тупеюць
тупеет память — тупее памяць
тупик
I \(ту́пик\)
зоол. тупік, -ка муж.
II \(тупи́к\)
прям., перен. тупік, -ка муж.
поставить (стать) в тупик — паставіць (стаць) у тупік
тупиковый
(от тупик II) тупіковы
тупиковая улица — тупіковая вуліца
тупиковая станция ж.-д. — тупіковая станцыя