Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

онеметь

совер.

1) (стать немым) анямець

2) (потерять чувствительность) знямець, занямець, здранцвець, сшэрхнуць

(затечь) зацячы

онемечение

анямечанне, -ння ср.

онемеченный

анямечаны

онемечивание

анямечванне, -ння ср.

онемечивать

несовер. анямечваць

онемечиваться

возвр., страд. анямечвацца

онемечить

совер. анямечыць

онемечиться

анямечыцца

онёр

со всеми онёрами уст. — з усімі анёрамі

они

мест. яны (род., вин., пред. іх, дат. ім, твор. імі)

ед. см. он, она, оно

я их не знаю — я іх не ведаю

от них пришло письмо — ад іх прыйшло пісьмо