вьюрок
уюрок, -рка жен., юрок, род. юрка муж.
вьючить
несовер. уючыць
вьючиться
возвр., страд. уючыцца
вьючный
уючны
вьючное животное — уючная жывёліна
вьюшка
жен.
1) (крышка в дымоходе) юшка, -кі жен.
2) тех. (катушка) шпуля, -лі жен., шпулька, -лькі жен.
(валик) валік, -ка муж.
вьющийся
1) прич. які (што) віецца
які (што) кучаравіцца
які (што) круціцца
см. виться 1–4
2) прил. (о волосах) кучаравы
(о растениях) павойны, вітковы, пакручасты