пластикация
хим. пластыкацыя, -цыі жен.
пластина
1) пласціна, -ны жен.
2) (горбыль, получаемый при продольной распиловке бревна пополам) плашка, -кі жен.
пластинка
в разн. знач. пласцінка, -кі жен.
граммофонная, патефонная пластинка — грамафонная, патэфонная пласцінка
фотографическая пластинка — фатаграфічная пласцінка
чувствительная пластинка — адчувальная пласцінка
пластинка для звукозаписи — пласцінка для гуказапісу
пластинник
муж.
1) плот. плашачнік, -ку муж.
плашкі, род. плашак мн., ед. плашка, -кі жен.
см. пластина 2
2) бот. см. пластиночник
пластиночник
бот. пласціначнік, -ка муж.
пластинчатожаберные
мн. сущ. зоол. пласціністажаберныя, -ных