достаток
в разн. знач. дастатак, -тку муж.
достаточно
нареч. безл. в знач. сказ. даволі, досыць, хопіць
достаточность
1) дастатковасць, -ці жен.
2) (зажиточность) уст. заможнасць, -ці жен.
достаточный
1) дастатковы
2) (зажиточный) уст. заможны
достать
совер.
1) в разн. знач. дастаць, мног. падаставаць
достать книгу с полки — дастаць кнігу з паліцы
достать рукой до земли — дастаць рукой да зямлі
достать денег на поездку — дастаць грошай на паездку
2) (быть достаточным) разг. стаць, хапіць
сил у нас достанет — сіл у нас хопіць
достаться
совер.
1) дастацца
ему достался фотоаппарат — яму дастаўся фотаапарат
2) (выпасть на долю) выпасці
дастацца
такая ему досталась участь — такая яму выпала доля
3) безл. разг. (о наказании) папасці
(о неприятностях) хапіць
ему достанется за опоздание — яму пападзе за спазненне
матросам досталось во время шторма — матросам хапіла ў час шторму
достигательный
достигательное наклонение — см. супин