постовой
1) прил. паставы
постовая ведомость — паставая ведамасць
2) сущ. паставы, -вога муж.
позвать постового — паклікаць паставога
постойный
ист. пастойны
постойная повинность — пастойная павіннасць
постольку
союз пастолькі
постольку, поскольку — пастолькі, паколькі
постонать
совер. пастагнаць, (долго, неоднократно) папастагнаць, паенчыць, (долго, неоднократно) папаенчваць, папаенчыць
посторониться
совер. саступіць убок, саступіць з дарогі
адступіцца (адступіць) убок
адысціся (адысці) убок
(свернуть с дороги) збочыць
адхінуцца
адхіліцца
посторонись! — адхініся!, набок!
посторонний
1) (чужой) чужы
посторонние люди — чужыя людзі
2) (побочный) пабочны
посторонние дела — пабочныя справы
3) муж. сущ. пабочная асоба
посторонним вход воспрещается — пабочным асобам уваход забаронены