Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

проковыряться

прост. пракалупацца

прокол

муж.

1) (действие) пракол, -лу муж., праколванне, -ння ср.

2) (отверстие) пракол, -лу муж.

проколачивание

прабіванне, -ння ср.

проколачивать

несовер. прабіваць

проколачиваться

страд. прабівацца

проколесить

совер. разг. пракалясіць

(проездить) праездзіць

(проходить) прахадзіць

проколка

жен. праколка, -кі жен., праколванне, -ння ср.

проколотить

совер. разг.

1) прабіць, мног. папрабіваць

2) (некоторое время) прабіць

проколотый

праколаты, мног. папраколваны

см. проколоть I

проколоть

I совер.

1) (коля, сделать в чем-либо сквозное отверстие) пракалоць, мног. папраколваць

2) (ранить кого-либо колющим оружием) пракалоць, мног. папраколваць

II совер. (провести какое-либо время, занимаясь колкой) пракалоць

весь день проколоть дрова — увесь дзень пракалоць дровы