Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)

Скарачэнні
абвгдеёжзійклмнопрстуфхцчшэюя
абвдеёжзілмноруыэюя-
аеёіоуыэюя

глухе́нькі

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. глухе́нькі глухе́нькая глухе́нькае глухе́нькія
Р. глухе́нькага глухе́нькай
глухе́нькае		 глухе́нькага глухе́нькіх
Д. глухе́нькаму глухе́нькай глухе́нькаму глухе́нькім
В. глухе́нькі (неадуш.)
глухе́нькага (адуш.)		 глухе́нькую глухе́нькае глухе́нькія (неадуш.)
глухе́нькіх (адуш.)
Т. глухе́нькім глухе́нькай
глухе́нькаю		 глухе́нькім глухе́нькімі
М. глухе́нькім глухе́нькай глухе́нькім глухе́нькіх

Крыніцы: piskunou2012.

глухі́

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. глухі́ глуха́я глухо́е глухі́я
Р. глухо́га глухо́й
глухо́е		 глухо́га глухі́х
Д. глухо́му глухо́й глухо́му глухі́м
В. глухі́ (неадуш.)
глухо́га (адуш.)		 глуху́ю глухо́е глухі́я (неадуш.)
глухі́х (адуш.)
Т. глухі́м глухо́й
глухо́ю		 глухі́м глухі́мі
М. глухі́м глухо́й глухі́м глухі́х

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

глухі́

назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, субстантываваны, ад’ектыўнае скланенне

адз. мн.
м. -
Н. глухі́ глухі́я
Р. глухо́га глухі́х
Д. глухо́му глухі́м
В. глухо́га (адуш.) глухі́х (адуш.)
Т. глухі́м глухі́мі
М. глухі́м глухі́х

Крыніцы: krapivabr2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Глу́хі

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, множны лік, множналікавы

мн.
Н. Глу́хі
Р. Глу́хаў
Д. Глу́хам
В. Глу́хі
Т. Глу́хамі
М. Глу́хах

глухме́нь

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 3 скланенне

адз.
Н. глухме́нь
Р. глухме́ні
Д. глухме́ні
В. глухме́нь
Т. глухме́нню
М. глухме́ні

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

глу́хнуць

дзеяслоў, непераходны, незакончанае трыванне, незваротны, 1-е спражэнне

Цяперашні час
адз. мн.
1-я ас. глу́хну глу́хнем
2-я ас. глу́хнеш глу́хнеце
3-я ас. глу́хне глу́хнуць
Прошлы час
м. глу́х глу́хлі
ж. глу́хла
н. -
Дзеепрыслоўе
цяп. час глу́хнучы

Крыніцы: dzsl2007, krapivabr2012, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Глухо́е

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, субстантываваны, ад’ектыўнае скланенне

адз.
н.
Н. Глухо́е
Р. Глухо́га
Д. Глухо́му
В. Глухо́е
Т. Глухі́м
М. Глухі́м

глухо́та

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз.
Н. глухо́та
Р. глухо́ты
Д. глухо́це
В. глухо́ту
Т. глухо́тай
глухо́таю
М. глухо́це

Крыніцы: piskunou2012.

Глухо́ўшчына

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз.
Н. Глухо́ўшчына
Р. Глухо́ўшчыны
Д. Глухо́ўшчыне
В. Глухо́ўшчыну
Т. Глухо́ўшчынай
Глухо́ўшчынаю
М. Глухо́ўшчыне

глу́хскі

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. глу́хскі глу́хская глу́хскае глу́хскія
Р. глу́хскага глу́хскай
глу́хскае		 глу́хскага глу́хскіх
Д. глу́хскаму глу́хскай глу́хскаму глу́хскім
В. глу́хскі (неадуш.)
глу́хскага (адуш.)		 глу́хскую глу́хскае глу́хскія (неадуш.)
глу́хскіх (адуш.)
Т. глу́хскім глу́хскай
глу́хскаю		 глу́хскім глу́хскімі
М. глу́хскім глу́хскай глу́хскім глу́хскіх

Крыніцы: piskunou2012.