Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)

Скарачэнні
абвгдеёжзійклмнопрстуфхцчшэюя
абвгдеёжзклмнопрстуўхцчшя
аділнору

Ігнацо́ва

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне

адз.
Н. Ігнацо́ва
Р. Ігнацо́ва
Д. Ігнацо́ву
В. Ігнацо́ва
Т. Ігнацо́вам
М. Ігнацо́ве

Ігнацо́ўка

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз.
Н. Ігнацо́ўка
Р. Ігнацо́ўкі
Д. Ігнацо́ўцы
В. Ігнацо́ўку
Т. Ігнацо́ўкай
Ігнацо́ўкаю
М. Ігнацо́ўцы

ігнітро́н

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне

адз. мн.
Н. ігнітро́н ігнітро́ны
Р. ігнітро́на ігнітро́наў
Д. ігнітро́ну ігнітро́нам
В. ігнітро́н ігнітро́ны
Т. ігнітро́нам ігнітро́намі
М. ігнітро́не ігнітро́нах

Крыніцы: piskunou2012.

ігнітро́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. ігнітро́нны ігнітро́нная ігнітро́ннае ігнітро́нныя
Р. ігнітро́ннага ігнітро́ннай
ігнітро́ннае		 ігнітро́ннага ігнітро́нных
Д. ігнітро́ннаму ігнітро́ннай ігнітро́ннаму ігнітро́нным
В. ігнітро́нны (неадуш.)
ігнітро́ннага (адуш.)		 ігнітро́нную ігнітро́ннае ігнітро́нныя (неадуш.)
ігнітро́нных (адуш.)
Т. ігнітро́нным ігнітро́ннай
ігнітро́ннаю		 ігнітро́нным ігнітро́ннымі
М. ігнітро́нным ігнітро́ннай ігнітро́нным ігнітро́нных

Крыніцы: piskunou2012.