сойти́ сов.
1. в разн. знач. сысці́, мног. пасыхо́дзіць; (о краске — ещё) зле́зці; абле́зці;
сойти́ с ле́стницы сысці́ з ле́свіцы;
ночь сошла́ на зе́млю ноч сышла́ на зямлю́;
по́езд сошёл с ре́льсов цягні́к сышо́ў з рэ́ек;
сойти́ с диста́нции спорт. сысці́ з дыста́нцыі;
снег сошёл с поле́й снег сышо́ў з палёў;
2. (за кого, за что) замяні́ць (каго, што), быць заме́ст (каго, чаго);
◊
сойдёт и так бу́дзе до́бра і так;
всё сошло́ хорошо́ усё абышло́ся до́бра;
сойти́ в моги́лу сысці́ ў магі́лу;
сойти́ на нет сысці́ на нішто́;
сойти́ со сце́ны сысці́ са сцэ́ны;
сойти́ с рук сысці́ з рук;
сойти́ с ума звар’яце́ць, з глу́зду з’е́хаць;
сойти́ с (со своего́) пути́ сысці́ са (свайго́) шля́ху.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
сойти
Том: 32, старонка: 64.
Гістарычны слоўнік беларускай мовы (1982–2017)
спе́шивать несов. спе́шваць; (заставлять сойти с коня — ещё) сса́джваць;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
спе́шить сов. спе́шыць; (заставить сойти с коня — ещё) ссадзі́ць.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
тро́нутьсяIII сов. (сойти с ума), разг. звар’яце́ць, стра́ціць ро́зум.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пасхо́дзіць сов., в разн. знач. (о многих, о многом) сойти́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
сысці́ сов.
1. в разн. знач. сойти́;
с. з ле́свіцы — сойти́ с ле́стницы;
с. з трамва́я — сойти́ с трамва́я;
с. з даро́гі на тратуа́р — сойти́ с доро́ги на тротуа́р;
цягні́к сышо́ў з рэ́ек — по́езд сошёл с ре́льсов;
мазалі́ сышлі́ — мозо́ли сошли́;
с. з канве́ера — сойти́ с конве́йера;
пля́мы сышлі́ — пя́тна сошли́;
снег сышо́ў з палёў — снег сошёл с поле́й;
2. исте́чь;
с. кро́ўю — исте́чь кро́вью;
3. уйти́, скры́ться;
с. з вачэ́й — уйти́ (скры́ться) с глаз;
с. з до́му — уйти́ и́з дому;
4. исте́чь;
тэ́рмін пла́ты ўзно́саў сышо́ў — срок упла́ты взно́сов истёк;
◊ с. ў магі́лу — сойти́ в моги́лу;
с. на нішто́ — сойти́ на нет;
с. са сцэ́ны — сойти́ со сце́ны;
с. з рук — сойти́ с рук;
сем пато́ў сышло́ — семь пото́в сошло́;
каб мне з гэ́тага ме́сца не с. — не сойти́ мне с э́того ме́ста
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
збо́чыць сов.
1. посторони́ться, сойти́ с доро́ги;
2. отклони́ться в сто́рону
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
згаблява́цца сов.
1. исстро́гаться;
2. (при строгании сойти) сострога́ться; разг. соструга́ться
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Сумі́цца ’ўсумніцца’ (Нас.), незак. тр. сумля́цца (там жа), сумі́цца ’звар’яцець’ (Касп.). Параўн. макед. суми ’адчуваць’. Відаць, непасрэднае ўтварэнне са спалучэння *sъ umъ, параўн. рус. сойти с ума ’з’ехаць з глузду’ (гл. з, ум) або вынік “аднаўлення” формы зак. тр. ад сумля́цца (гл. сумленне).
Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)