нахадзі́ць сов., разг.
1. находи́ть;
за ме́сяц ~дзі́ў тры́ста кіламе́траў — за ме́сяц находи́л три́ста киломе́тров;
2. походи́ть;
у гэ́тых бо́тах до́ўга не нахо́дзіш — в э́тих сапога́х до́лго не похо́дишь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прае́здзіць сов.
1. в разн. знач. прое́здить;
~дзіў шмат гро́шай — прое́здил мно́го де́нег;
п. дзве́ гадзі́ны — прое́здить два часа́;
2. разг. (на коньках, санках и т.п.) проката́ться;
3. (дорогу) протори́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
дахадзі́ць сов.
1. (кончить ходить) доходи́ть;
хло́пчык у гэ́тым го́дзе не ~дзі́ў у шко́лу — ма́льчик в э́том году́ не доходи́л в шко́лу;
2. проходи́ть;
~дзі́ ўжо ў гэ́тых бо́тах — проходи́ уже́ в э́тих сапога́х
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́ездзіць сов.
1. в разн. знач. вы́ездить;
не адну́ ты́сячу кіламе́траў ён ~дзіў за год — не одну́ ты́сячу киломе́тров он вы́ездил за́ год;
в. каня́ — вы́ездить ло́шадь;
2. проложи́ть;
в. даро́гу ў жы́це — проложи́ть доро́гу во ржи́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пашко́дзіць сов.
1. (принести вред) повреди́ть;
со́нца вам не п. — со́лнце вам не повреди́т;
2. (поломать, поранить, испортить и т.п.) повреди́ть;
п. ка́бель — повреди́ть ка́бель;
3. порази́ть;
туберкулёз ~дзіў лёгкія — туберкулёз порази́л лёгкие;
не п. — не повреди́т
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пала́дзіць сов.
1. (прийти к соглашению) пола́дить, согласи́ться, сойти́сь;
2. (уладить ссору) помири́ться;
мы ўжо ~дзілі — мы уже́ помири́лись;
3. разг. (всё, многое отремонтировать) нала́дить, перечини́ть, испра́вить, почини́ть;
за ме́сяц усё ~дзіў — за ме́сяц всё перечини́л (испра́вил, почини́л)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
абла́дзіць сов., разг.
1. привести́ в поря́док; почини́ть; обла́дить;
а. стару́ю ха́ту — привести́ в поря́док (почини́ть, обла́дить) ста́рую избу́;
2. (выгодно устроить) обде́лать, обрабо́тать, обтя́пать; обла́дить;
ён ско́ра ~дзіў гэ́ту спра́ву — он бы́стро обде́лал (обрабо́тал, обтя́пал, обла́дил) это де́ло
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
апярэ́дзіць сов.
1. прям., перен. опереди́ть, обогна́ть, перегна́ть;
ён яго́ лёгка ~дзіў — он его́ легко́ опереди́л (обогна́л, перегна́л);
а. у вучо́бе — опереди́ть (обогна́ть, перегна́ть) в учёбе;
а. у развіцці́ — опереди́ть в разви́тии;
2. предупреди́ть, предвосхити́ть;
а. падзе́і — предупреди́ть (предвосхити́ть) собы́тия
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
таі́ць, таю, тоіш, тоіць; незак., каго-што.
1. Трымаць што‑н. у тайне, скрываць ад іншых. [Саша:] — Марыя Сяргееўна! Вы нічога не таіце ад мяне. Я ўсё хачу ведаць. Шамякін. Сурова і гнеўна выступалі суддзі... Яны абвінавачвалі Варатніцкага не толькі ў тым, што быў паліцэйскім, але і ў тым, што таіў сваё мінулае, хлусіў. Дадзіёмаў. // Захоўваць у сабе, у сваёй душы, не паказваючы перад другімі, хаваючы ад другіх (пачуцці, думкі). І раптам .. [Астаповіч] пачаў бачыць, што ўсё тое, што ён толькі для самога сябе таіў у душы, вядома ўсім. Чорны. Макараў .. скінуў парашут і, тоячы незвычайнае хваляванне і радасць, цвёрдым крокам падышоў да Кудлача, збіраючыся выпрасіць яшчэ адзін палёт. Алешка.
2. Мець, заключаць у сабе што‑н. знешне непрыкметнае, яшчэ не выяўленае. [Дзед Талаш] востра ўглядаецца ў далечы маўклівых балот. Яны тояць штось невядомае, вострае і цікавае. Колас. Ніводнаму, нават самаму магутнаму розуму не ўдалося яшчэ дасюль разгадаць, колькі нявыкрытых дзіў і магчымасцей тоіць у сабе наша зямля. Лужанін. І колькі яшчэ тоіць .. [Урал] у сабе нязведанага! Шынклер.
•••
Няма чаго граху таіць; што (чаго) грэх таіць — нечага скрываць, трэба прызнацца.
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)
ула́дзіць сов.
1. ула́дить;
у. спра́вы — ула́дить дела́;
у. пыта́нне — ула́дить вопро́с;
2. угоди́ть;
яму́ ця́жка ўла́дзіць — безл. ему́ тру́дно угоди́ть;
3. разг. (определить куда-л.) устро́ить;
у. на слу́жбу — устро́ить на слу́жбу;
4. (сделать что-л. вовремя) угоди́ть, угада́ть;
~дзіў пад са́мы абе́д — угоди́л (угада́л) к са́мому обе́ду
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)