нахадзі́ць сов., разг.

1. находи́ть;

за ме́сяц ~дзі́ў тры́ста кіламе́траў — за ме́сяц находи́л три́ста киломе́тров;

2. походи́ть;

у гэ́тых бо́тах до́ўга не нахо́дзіш — в э́тих сапога́х до́лго не похо́дишь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прае́здзіць сов.

1. в разн. знач. прое́здить;

~дзіў шмат гро́шай — прое́здил мно́го де́нег;

п. дзве́ гадзі́ны — прое́здить два часа́;

2. разг. (на коньках, санках и т.п.) проката́ться;

3. (дорогу) протори́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

дахадзі́ць сов.

1. (кончить ходить) доходи́ть;

хло́пчык у гэ́тым го́дзе не ~дзі́ў у шко́лу — ма́льчик в э́том году́ не доходи́л в шко́лу;

2. проходи́ть;

~дзі́ ўжо ў гэ́тых бо́тах — проходи́ уже́ в э́тих сапога́х

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вы́ездзіць сов.

1. в разн. знач. вы́ездить;

не адну́ ты́сячу кіламе́траў ён ~дзіў за год — не одну́ ты́сячу киломе́тров он вы́ездил за́ год;

в. каня́ — вы́ездить ло́шадь;

2. проложи́ть;

в. даро́гу ў жы́це — проложи́ть доро́гу во ржи́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пашко́дзіць сов.

1. (принести вред) повреди́ть;

со́нца вам не п. — со́лнце вам не повреди́т;

2. (поломать, поранить, испортить и т.п.) повреди́ть;

п. ка́бель — повреди́ть ка́бель;

3. порази́ть;

туберкулёз ~дзіў лёгкія — туберкулёз порази́л лёгкие;

не п. — не повреди́т

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пала́дзіць сов.

1. (прийти к соглашению) пола́дить, согласи́ться, сойти́сь;

2. (уладить ссору) помири́ться;

мы ўжо ~дзілі — мы уже́ помири́лись;

3. разг. (всё, многое отремонтировать) нала́дить, перечини́ть, испра́вить, почини́ть;

за ме́сяц усё ~дзіў — за ме́сяц всё перечини́л (испра́вил, почини́л)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

абла́дзіць сов., разг.

1. привести́ в поря́док; почини́ть; обла́дить;

а. стару́ю ха́ту — привести́ в поря́док (почини́ть, обла́дить) ста́рую избу́;

2. (выгодно устроить) обде́лать, обрабо́тать, обтя́пать; обла́дить;

ён ско́ра ~дзіў гэ́ту спра́ву — он бы́стро обде́лал (обрабо́тал, обтя́пал, обла́дил) это де́ло

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

апярэ́дзіць сов.

1. прям., перен. опереди́ть, обогна́ть, перегна́ть;

ён яго́ лёгка ~дзіў — он его́ легко́ опереди́л (обогна́л, перегна́л);

а. у вучо́бе — опереди́ть (обогна́ть, перегна́ть) в учёбе;

а. у развіцці́ — опереди́ть в разви́тии;

2. предупреди́ть, предвосхити́ть;

а. падзе́і — предупреди́ть (предвосхити́ть) собы́тия

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

таі́ць, таю, тоіш, тоіць; незак., каго-што.

1. Трымаць што‑н. у тайне, скрываць ад іншых. [Саша:] — Марыя Сяргееўна! Вы нічога не таіце ад мяне. Я ўсё хачу ведаць. Шамякін. Сурова і гнеўна выступалі суддзі... Яны абвінавачвалі Варатніцкага не толькі ў тым, што быў паліцэйскім, але і ў тым, што таіў сваё мінулае, хлусіў. Дадзіёмаў. // Захоўваць у сабе, у сваёй душы, не паказваючы перад другімі, хаваючы ад другіх (пачуцці, думкі). І раптам .. [Астаповіч] пачаў бачыць, што ўсё тое, што ён толькі для самога сябе таіў у душы, вядома ўсім. Чорны. Макараў .. скінуў парашут і, тоячы незвычайнае хваляванне і радасць, цвёрдым крокам падышоў да Кудлача, збіраючыся выпрасіць яшчэ адзін палёт. Алешка.

2. Мець, заключаць у сабе што‑н. знешне непрыкметнае, яшчэ не выяўленае. [Дзед Талаш] востра ўглядаецца ў далечы маўклівых балот. Яны тояць штось невядомае, вострае і цікавае. Колас. Ніводнаму, нават самаму магутнаму розуму не ўдалося яшчэ дасюль разгадаць, колькі нявыкрытых дзіў і магчымасцей тоіць у сабе наша зямля. Лужанін. І колькі яшчэ тоіць .. [Урал] у сабе нязведанага! Шынклер.

•••

Няма чаго граху таіць; што (чаго) грэх таіць — нечага скрываць, трэба прызнацца.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

ула́дзіць сов.

1. ула́дить;

у. спра́вы — ула́дить дела́;

у. пыта́нне — ула́дить вопро́с;

2. угоди́ть;

яму́ ця́жка ўла́дзіцьбезл. ему́ тру́дно угоди́ть;

3. разг. (определить куда-л.) устро́ить;

у. на слу́жбу — устро́ить на слу́жбу;

4. (сделать что-л. вовремя) угоди́ть, угада́ть;

~дзіў пад са́мы абе́д — угоди́л (угада́л) к са́мому обе́ду

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)