вы́ездзіць сов.

1. в разн. знач. вы́ездить;

не адну́ ты́сячу кіламе́траў ён ~дзіў за год — не одну́ ты́сячу киломе́тров он вы́ездил за́ год;

в. каня́ — вы́ездить ло́шадь;

2. проложи́ть;

в. даро́гу ў жы́це — проложи́ть доро́гу во ржи́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)