вы́ездзіць сов.
1. в разн. знач. вы́ездить;
не адну́ ты́сячу кіламе́траў ён ~дзіў за год — не одну́ ты́сячу киломе́тров он вы́ездил за́ год;
в. каня́ — вы́ездить ло́шадь;
2. проложи́ть;
в. даро́гу ў жы́це — проложи́ть доро́гу во ржи́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)