тро́йка ж., в разн. знач. тро́йка;

атрыма́ць ~ку па геагра́фіі — получи́ть тро́йку по геогра́фии;

надзвыча́йная т. па барацьбе́ з паво́дкай — чрезвыча́йная тро́йка по борьбе́ с наводне́нием;

вы́лучыць ~ку для выкана́ння зада́ння — вы́делить тро́йку для выполне́ния зада́ния;

сшыць сабе́ но́вую ~ку — сшить себе́ но́вую тро́йку;

т. вараны́х — тро́йка вороны́х;

казы́рная т.карт. козы́рна́я тро́йка

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прабі́ць

1. (зрабіць адтуліну) inschlagen* vt, durchschlgen* vt; drchbrechen* vt; lchen vt, entwrten vt (білет);

прабі́ць брэш ine Brsche schlgen*;

прабі́ць (сабе́) даро́гу перан. sich (D) den Weg bhnen, sich (D) Bahn brchen*, sich (D) frie Bahn schffen;

2. (пра гадзіннік) schlgen* vt;

прабі́ла тры гадзі́ны die Uhr hat drei geschlgen

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс) 

прадстаўля́ць кніжн.

1. (прад’яўляць) vrlegen vt, vrweisen* vt; unterbriten vt; inbringen* vt (для абмеркавання);

2. (каго-н.) vrstellen vt; beknnt mchen (каго-н. mit D); präsenteren vt (афіц.);

3. (сабе што-н.) sich (D) vrstellen, sich (D) inen Begrff mchen (von D);

4. (адлюстраваць) drstellen vt; ufführen vt, vrstellen vt (тэатр.)

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс) 

Dilige me vilem, nam bonum omnes diligunt

Палюбі мяне нікчэмнага, а добрага ўсе любяць.

Полюби меня ничтожного, а хорошего все любят.

бел. Пазнаюць нашу дачку і ў андарачку. Пазналі б у лядзе, а не ў нарадзе. Малы жук, а пары сабе шукае. Малы Кузьма, ды высокая яму цана.

рус. Полюбите нас чёрненькими, а беленькими всяк полю бит. Полюби-ка нас в черне, а в красне-то и всяк полюбит. Корми меня в весну, а в осень я и сам сыт буду.

фр. Il faut aimer ses amis avec leurs défauts (Надо любить своих друзей с их недостатками).

англ. Choose your wife on Saturday, not on Sunday (Выбирай жену в рабочий день, а не в воскресенье).

нем. Freunde in der Not gehen zehn auf ein Lot (Друзья в беде идут десять на лот).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

Qui capit uxorem, litem capit atque dolorem

Хто бярэ сабе жонку, той набывае сварку і гора.

Кто берёт себе жену, тот приобретает ссору и горе.

бел. Страчаліся ‒ цалаваліся, а як у адну хату сышліся ‒ за чубы ўзяліся. Не меў Саўка клопату, дык жонку ўзяў. Ажаніўся ‒ і як за хмару закаціўся.

рус. «Что весел?» ‒ «Да женюсь». ‒ «А что головушку повесил?» ‒ «Да женился». Взял жену, забудь тишину. Жениться легко, ужиться трудно. Женихом весел, а мужем нос повесил. Жениться ‒ не всё веселиться. Женишься раз ‒ а плачешься век. Жениться ‒ не напасть, да как бы, женившись, не пропасть.

фр. Qui femme a guerre a (У кого жена, у того и война).

англ. All are good lasses, but where bad wives come from? (Все девицы хороши, откуда берутся плохие жёны?).

нем. Ehestand, Wehestand (Супружество ‒ состояние боли).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

Modicus cibi, medicus sibi

Хто памяркоўны ў ежы, той урач сабе.

Кто умерен в еде, тот врач себе.

бел. У меру еш, у меру пі, у меру і дружбу вадзі. Сытая яда ‒ жывату бяда. Не еўшы ‒ нудна, пад’еўшы ‒ трудна. У запас не пад’ясі і ў запас не выспішся. Праз меру і свінні не ядуць. Ад лішняй яды не будзеш багаты, а пузаты. Салодкая яда ‒ жывату бяда. Хлеб і на ногі паставіць, і з ног зваліць.

рус. Умеренность ‒ мать здоровья. Свою болезнь ищи на дне тарелки. Здоровье близко: ищи его в миске. Не в меру еда ‒ болезнь и беда. Сладкого не досыта, горького не допьяна.

фр. Sobriété est mère de santé (Умеренность ‒ мать здоровья).

англ. Diet cures more than lancet (Диета лечит больше, чем ланцет).

нем. Zu satt macht matt (Сытость делает вялым).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

Sero venientibus ossa

Хто позна прыходзіць, таму косці.

Поздно приходящим ‒ кости.

бел. Хто позна прыязджае, той косці абгрызае. Апошняму госцю лыжка ў качарэжніку. Хто позна ходзіць, сам сабе шкодзіць.

рус. Кто поздно приходит, тот ничего не находит. Кто поздно пришёл, тому обглоданный мосол. Позднему гостю ‒ кости. Поздний гость гложет кость. Кто опоздает, тот воду хлебает. Кто зевает, тот воду хлебает. Щипать соловью калину, пропусти малину.

фр. Aux absents les os (Отсутствующим ‒ кости).

англ. First come, best served (Первый пришёл ‒ лучше обслужат). The early bird gets the late one’s breakfast (Ранняя птичка съедает и завтрак поздней).

нем. Wer zuletzt kommt, sitzt hinter der Tür (Кто приходит последним, тот сидит за дверью). Wer nicht kommt zur rechten Zeit, der soll haben, was übrigbleibt (Кто не приходит вовремя, должен иметь то, что остаётся).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

Bahn f -, -en

1) шлях, даро́га

2) палатно́ чыгу́нкі

3) спарт. даро́жка

4) арбі́та, траекто́рыя

5) разм. трамва́й;

auf die schefe [bschüssige] ~ gerten* каці́цца ўніз (перан.);

sich (D) ~ brchen* прабіва́ць сабе́ даро́гу

Нямецка-беларускі слоўнік (М. Кур'янка, 2006, правапіс да 2008 г.) 

drchkämpfen

1. vt даво́дзіць да канца́ (бітву, барацьбу);

sinen Plan ~ дабі́цца прыня́цця свайго́ пла́на

2. vi бі́цца [змага́цца] да канца́

3. ~, sich

1) прабіва́цца з бо́ем

2) прабіва́ць сабе́ даро́гу (пра ідэю)

Нямецка-беларускі слоўнік (М. Кур'янка, 2006, правапіс да 2008 г.) 

адзе́цца, адзенуся, адзенешся, адзенецца; зак.

1. Надзець на сябе вопратку. [Лабановіч] кінуў скрыпку на стол.. і, момант падумаўшы, адзеўся, узяў палку і пайшоў. Колас. Гушка прыйшоў у хату, сеў, радасна адчуваючы спачын, пасля вымыўся, адзеўся ў лепшую адзежыну. Чорны. // Апрануцца кім‑н. Адзецца дзедам-марозам.

2. Набыць сабе неабходнае адзенне. Хто ж адзецца, пракарміцца Паможа? Дзе падзецца, прытуліцца, Мой божа? Купала.

3. перан. Пакрыцца чым‑н. (звычайна — лісцем, травой і пад.). Лес з раніцы адзеўся ў казачную квецень інею. Шамякін.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)