вы́брык, -ку м., разг. проде́лка ж., вы́ходка ж., вы́пад; фо́ртель; худо́жество ср.;
гэ́та ўсё яго́ ~кі — э́то всё его́ проде́лки (вы́ходки, худо́жества)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
засаро́міць сов. (заставить почувствовать стыд) устыди́ть; застыди́ть; усо́вестить;
яго́ крыху́ ~мілі — его́ немно́го устыди́ли (застыди́ли, усо́вестили);
2. (привести в смущение) смути́ть, сконфу́зить
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
праяві́цца сов., в разн. знач. прояви́ться;
у яго́ ~ві́ліся музыка́льныя здо́льнасці — у него́ прояви́лись музыка́льные спосо́бности;
зды́мак до́бра ~ві́ўся — сни́мок хорошо́ прояви́лся
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пабяле́ць сов.
1. побеле́ть;
~ле́лі скро́ні — побеле́ли виски́;
2. (стать бледным) побеле́ть, побледне́ть;
твар яго́ рапто́ўна ~ле́ў — лицо́ его́ внеза́пно побеле́ло (побледне́ло)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
непасрэ́дны
1. непосре́дственный, прямо́й;
н. нача́льнік — непосре́дственный (прямо́й) нача́льник;
гэ́та яго́ н. абавя́зак — э́то его́ непосре́дственная (пряма́я) обя́занность;
2. (свободный, естественный) непосре́дственный
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
рытары́чны
1. ритори́ческий;
р. вы́раз — ритори́ческое выраже́ние;
2. книжн. ритори́чный;
мо́ва яго́ зана́дта ~ная — речь его́ сли́шком ритори́чна;
○ ~нае пыта́нне — ритори́ческий вопро́с
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
спыта́ць сов., в разн. знач. спроси́ть;
с. пра здаро́ўе — спроси́ть о здоро́вье;
з яго́ за ўсё спыта́юць — с него́ за всё спро́сят
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
стасава́цца I сов., карт. стасова́ться
стасава́цца II несов. соотве́тствовать, вяза́ться;
учы́нак не ~су́ецца з яго́ паво́дзінамі — посту́пок не вя́жется с его́ поведе́нием
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
апра́ўдваць, ‑аю, ‑аеш, ‑ае; незак.
1. Незак. да апраўдаць.
2. Абараняць каго‑н., даказваючы яго невінаватасць, справядлівасць яго ўчынкаў і паводзін. — Лепш разумная мана, чымся неразумная праўда, — апраўдвала Вашамірскага бабуля. Бядуля.
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)
застрака́ціць, ‑качу, ‑каціш, ‑каціць; зак., што.
Разм. Зрабіць стракатым. І не было на кажусе ні аднаго жывога месца: так застракацілі яго белыя і чорныя ніткі і так патыкала яго іголка. Колас.
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)