вы́брык, -ку м., разг. проде́лка ж., вы́ходка ж., вы́пад; фо́ртель; худо́жество ср.;

гэ́та ўсё яго́ ~кіэ́то всё его́ проде́лки (вы́ходки, худо́жества)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

засаро́міць сов. (заставить почувствовать стыд) устыди́ть; застыди́ть; усо́вестить;

яго́ крыху́ ~мілі — его́ немно́го устыди́ли (застыди́ли, усо́вестили);

2. (привести в смущение) смути́ть, сконфу́зить

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

праяві́цца сов., в разн. знач. прояви́ться;

у яго́і́ліся музыка́льныя здо́льнасці — у него́ прояви́лись музыка́льные спосо́бности;

зды́мак до́бра ~ві́ўся — сни́мок хорошо́ прояви́лся

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пабяле́ць сов.

1. побеле́ть;

е́лі скро́ні — побеле́ли виски́;

2. (стать бледным) побеле́ть, побледне́ть;

твар яго́ рапто́ўна ~ле́ў — лицо́ его́ внеза́пно побеле́ло (побледне́ло)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

непасрэ́дны

1. непосре́дственный, прямо́й;

н. нача́льнік — непосре́дственный (прямо́й) нача́льник;

гэ́та яго́ н. абавя́закэ́то его́ непосре́дственная (пряма́я) обя́занность;

2. (свободный, естественный) непосре́дственный

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

рытары́чны

1. ритори́ческий;

р. вы́раз — ритори́ческое выраже́ние;

2. книжн. ритори́чный;

мо́ва яго́ зана́дта ~ная — речь его́ сли́шком ритори́чна;

~нае пыта́нне — ритори́ческий вопро́с

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

спыта́ць сов., в разн. знач. спроси́ть;

с. пра здаро́ўе — спроси́ть о здоро́вье;

з яго́ за ўсё спыта́юць — с него́ за всё спро́сят

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

стасава́цца I сов., карт. стасова́ться

стасава́цца II несов. соотве́тствовать, вяза́ться;

учы́нак не ~су́ецца з яго́ паво́дзінамі — посту́пок не вя́жется с его́ поведе́нием

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

апра́ўдваць, ‑аю, ‑аеш, ‑ае; незак.

1. Незак. да апраўдаць.

2. Абараняць каго‑н., даказваючы яго невінаватасць, справядлівасць яго ўчынкаў і паводзін. — Лепш разумная мана, чымся неразумная праўда, — апраўдвала Вашамірскага бабуля. Бядуля.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

застрака́ціць, ‑качу, ‑каціш, ‑каціць; зак., што.

Разм. Зрабіць стракатым. І не было на кажусе ні аднаго жывога месца: так застракацілі яго белыя і чорныя ніткі і так патыкала яго іголка. Колас.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)