там

1. нареч. там;

там и тут там і тут;

там и сям там і сям, дзе-нідзе́;

вот там вось там;

там же там жа;

2. нареч. (потом, затем) там, пасля́, по́тым;

там ви́дно бу́дет там (пасля́, по́тым) віда́ць бу́дзе;

3. част. там;

что бы там ни́ было што б там ні было́;

како́е там! дзе там!;

чего́ там! чаго́ там!

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

хотя́

1. союз хоць, хаця́;

он хотя́ и согласи́лся, но не со всем ён хоць (хаця́) і згадзі́ўся, але не з усі́м;

он учи́лся хорошо́, хотя́ ча́сто боле́л ён вучы́ўся до́бра, хоць ча́ста хварэ́ў;

2. част. хоць; (при выражении опасения и пожелания) хаця́;

э́то ви́дно хотя́ бы из таки́х фа́ктов гэ́та віда́ць хоць бы з такі́х фа́ктаў;

ты хотя́ не заболе́й ты хаця́ не захварэ́й.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

шту́ка в разн. знач. шту́ка, -кі ж.;

не́сколько штук я́блок не́калькі штук я́блыкаў;

хоро́шую шту́ку я купи́л до́брую шту́ку я купі́ў;

ло́вкая шту́ка спры́тная шту́ка;

вот так шту́ка! вось дык шту́ка!;

в то́м-то и шту́ка у тым вось і шту́ка;

сра́зу ви́дно, что он за шту́ка адра́зу віда́ць, што ён за шту́ка;

вы́кинуть, отмочи́ть шту́ку урэ́заць шту́ку;

э́то не шту́ка гэ́та не шту́ка;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пан м.

1. поме́щик, пан, ба́рин;

2. ба́рин, господи́н;

ва́жны п. — ва́жный господи́н (ба́рин);

3. (лицо, пользующееся властью по отношению к другим) господи́н, пан;

4. разг. (об уклоняющемся от работы) ба́рин;

5. (обращение) па́не господи́н, су́дарь;

ці п., ці прапа́ўпогов. ли́бо пан, ли́бо пропа́л;

не вялі́кі п. — не велика́ ши́шка;

жыць па́нам (як пан, па-па́нску) — жить ба́рином;

віда́ць па́на па халя́вахпосл. ви́дно пти́цу по полёту

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

там

1. нареч. там;

т. і сям — там и сям;

т. і тут — там и тут;

вось т. — вот там;

2. нареч. там, пото́м;

т. віда́ць бу́дзе — там (пото́м) ви́дно бу́дет;

3. частица (в уступительных оборотах) там;

што б т. ні было́ — что бы там ни́ было; во что бы то ни ста́ло;

як бы т. ні было́ — как бы там ни́ было;

адна́ нага́ тут, друга́я т. — одна́ нога́ здесь, друга́я там

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

шту́ка ж.

1. в разн. знач. шту́ка;

ш. палатна́ — шту́ка полотна́;

не́калькі штук я́блыкаў — не́сколько штук я́блок;

адра́зу віда́ць, што ён за ш. — сра́зу ви́дно, что он за шту́ка;

2. шту́ка, проде́лка, прока́за; трюк м.;

урэ́заць (устро́іць) ~ку — отколо́ть но́мер; отмочи́ть шту́ку;

у тым вось і ш. — в то́м-то и шту́ка;

стара́я ш. — ста́рая шту́ка;

гэ́та не ш.э́то не мудрено́;

што за ш.!э́кая не́видаль!;

вось дык ш.! — вот так но́мер!; вот так так!; вот э́то да!

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ан прост.

1. союз аж, але́ ж;

ан вдруг аж ра́птам;

ан глядь аж гляджу́;

ан нет але́ ж не;

я ду́мал, она́ его́ забы́ла, ан, ви́дно, нет я ду́маў, яна́ пра яго́ забы́лася, але́ ж не;

2. усилительная част. а вось і, а ўсё-такі, а ўсё ж такі, не;

— Ну что, проигра́лся? — Ан нет. Ну што, прайгра́ўся? — А вось і не (не);

— Съе́зжу-ка я в го́род. — Не́зачем! — Ан съе́зжу. З’е́зджу я ў го́рад. — Няма́ чаго́! — А ўсё-такі (а ўсё ж такі) з’е́зджу.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

далёка нареч., в разн. знач. далеко́, далёко;

ён жыве́ д. ад го́рада — он живёт далеко́ (далёко) от го́рода;

аро́л д. ба́чыць — орёл далеко́ ви́дит;

яму́ д. да даскана́ласці — ему́ далеко́ до соверше́нства;

д. не... — далеко́ не...;

д. пайсці́ — далеко́ пойти́;

д. за... — далеко́ за...;

д. зайсці́ — далеко́ зайти́;

д. не зае́дзеш — далеко́ не уе́дешь;

д. хадзі́ць не трэ́ба — далеко́ ходи́ть не ну́жно;

ба́чыць во́ка, ды даста́ць д.погов. ви́дит о́ко, да зуб неймёт;

блі́зка віда́ць, ды д. дыба́цьпогов. глаза́м ви́дно, да нога́м оби́дно

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

всёI

1. мест. усё (род. усяго́, дат. усяму́, вин. усё, твор., пред. усі́м, мн., см. все);

от всего́ се́рдца ад усяго́ сэ́рца;

при всём том пры ўсім тым;

всего́ хоро́шего усяго́ до́брага;

всё равно́ усё ро́ўна;

2. в знач. сущ., мн. нет усё;

я на всё гото́в я на ўсё гато́ў;

он всего́ бои́тся ён усяго́ баі́цца;

всего́ понемно́гу (понемно́жку) усяго́ патро́ху (патро́шку);

вот и всё вось і ўсё;

всё на све́те усё на све́це;

по всему́ ви́дно па ўсім ві́даць;

всему́ своё вре́мя на ўсё свой час.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

з-за предлог с род.

1. (для указания направления или движения с обратной или противоположной стороны чего-л., движения от какого-л. предмета, дела, занятия) из-за;

со́нца падняло́ся з-за ле́су — со́лнце подняло́сь из-за ле́са;

яго́ не віда́ць з-за стала́ — его́ не ви́дно из-за стола́;

уста́ць з-за стала́ — встать из-за стола́;

2. (по причине, по вине кого-, чего-л.) из-за;

з-за яго́ ўсё пачало́ся — из-за него́ всё начало́сь;

з-за цябе́ я закі́нуў вучо́бу — из-за тебя́ я забро́сил учёбу;

з-за пляча́ — с разма́ху

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)