там
1. нареч. там;
там и тут там і тут;
там и сям там і сям, дзе-нідзе́;
вот там вось там;
там же там жа;
2. нареч. (потом, затем) там, пасля́, по́тым;
там ви́дно бу́дет там (пасля́, по́тым) віда́ць бу́дзе;
3. част. там;
что бы там ни́ было што б там ні было́;
◊
како́е там! дзе там!;
чего́ там! чаго́ там!
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
хотя́
1. союз хоць, хаця́;
он хотя́ и согласи́лся, но не со всем ён хоць (хаця́) і згадзі́ўся, але не з усі́м;
он учи́лся хорошо́, хотя́ ча́сто боле́л ён вучы́ўся до́бра, хоць ча́ста хварэ́ў;
2. част. хоць; (при выражении опасения и пожелания) хаця́;
э́то ви́дно хотя́ бы из таки́х фа́ктов гэ́та віда́ць хоць бы з такі́х фа́ктаў;
ты хотя́ не заболе́й ты хаця́ не захварэ́й.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
шту́ка в разн. знач. шту́ка, -кі ж.;
не́сколько штук я́блок не́калькі штук я́блыкаў;
хоро́шую шту́ку я купи́л до́брую шту́ку я купі́ў;
◊
ло́вкая шту́ка спры́тная шту́ка;
вот так шту́ка! вось дык шту́ка!;
в то́м-то и шту́ка у тым вось і шту́ка;
сра́зу ви́дно, что он за шту́ка адра́зу віда́ць, што ён за шту́ка;
вы́кинуть, отмочи́ть шту́ку урэ́заць шту́ку;
э́то не шту́ка гэ́та не шту́ка;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пан м.
1. поме́щик, пан, ба́рин;
2. ба́рин, господи́н;
ва́жны п. — ва́жный господи́н (ба́рин);
3. (лицо, пользующееся властью по отношению к другим) господи́н, пан;
4. разг. (об уклоняющемся от работы) ба́рин;
5. (обращение) па́не господи́н, су́дарь;
◊ ці п., ці прапа́ў — погов. ли́бо пан, ли́бо пропа́л;
не вялі́кі п. — не велика́ ши́шка;
жыць па́нам (як пан, па-па́нску) — жить ба́рином;
віда́ць па́на па халя́вах — посл. ви́дно пти́цу по полёту
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
там
1. нареч. там;
т. і сям — там и сям;
т. і тут — там и тут;
вось т. — вот там;
2. нареч. там, пото́м;
т. віда́ць бу́дзе — там (пото́м) ви́дно бу́дет;
3. частица (в уступительных оборотах) там;
што б т. ні было́ — что бы там ни́ было; во что бы то ни ста́ло;
як бы т. ні было́ — как бы там ни́ было;
◊ адна́ нага́ тут, друга́я т. — одна́ нога́ здесь, друга́я там
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
шту́ка ж.
1. в разн. знач. шту́ка;
ш. палатна́ — шту́ка полотна́;
не́калькі штук я́блыкаў — не́сколько штук я́блок;
адра́зу віда́ць, што ён за ш. — сра́зу ви́дно, что он за шту́ка;
2. шту́ка, проде́лка, прока́за; трюк м.;
◊ урэ́заць (устро́іць) ~ку — отколо́ть но́мер; отмочи́ть шту́ку;
у тым вось і ш. — в то́м-то и шту́ка;
стара́я ш. — ста́рая шту́ка;
гэ́та не ш. — э́то не мудрено́;
што за ш.! — э́кая не́видаль!;
вось дык ш.! — вот так но́мер!; вот так так!; вот э́то да!
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ан прост.
1. союз аж, але́ ж;
ан вдруг аж ра́птам;
ан глядь аж гляджу́;
ан нет але́ ж не;
я ду́мал, она́ его́ забы́ла, ан, ви́дно, нет я ду́маў, яна́ пра яго́ забы́лася, але́ ж не;
2. усилительная част. а вось і, а ўсё-такі, а ўсё ж такі, не;
— Ну что, проигра́лся? — Ан нет. Ну што, прайгра́ўся? — А вось і не (не);
— Съе́зжу-ка я в го́род. — Не́зачем! — Ан съе́зжу. З’е́зджу я ў го́рад. — Няма́ чаго́! — А ўсё-такі (а ўсё ж такі) з’е́зджу.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
далёка нареч., в разн. знач. далеко́, далёко;
ён жыве́ д. ад го́рада — он живёт далеко́ (далёко) от го́рода;
аро́л д. ба́чыць — орёл далеко́ ви́дит;
яму́ д. да даскана́ласці — ему́ далеко́ до соверше́нства;
◊ д. не... — далеко́ не...;
д. пайсці́ — далеко́ пойти́;
д. за... — далеко́ за...;
д. зайсці́ — далеко́ зайти́;
д. не зае́дзеш — далеко́ не уе́дешь;
д. хадзі́ць не трэ́ба — далеко́ ходи́ть не ну́жно;
ба́чыць во́ка, ды даста́ць д. — погов. ви́дит о́ко, да зуб неймёт;
блі́зка віда́ць, ды д. дыба́ць — погов. глаза́м ви́дно, да нога́м оби́дно
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
всёI
1. мест. усё (род. усяго́, дат. усяму́, вин. усё, твор., пред. усі́м, мн., см. все);
от всего́ се́рдца ад усяго́ сэ́рца;
при всём том пры ўсім тым;
всего́ хоро́шего усяго́ до́брага;
всё равно́ усё ро́ўна;
2. в знач. сущ., мн. нет усё;
я на всё гото́в я на ўсё гато́ў;
он всего́ бои́тся ён усяго́ баі́цца;
всего́ понемно́гу (понемно́жку) усяго́ патро́ху (патро́шку);
вот и всё вось і ўсё;
всё на све́те усё на све́це;
по всему́ ви́дно па ўсім ві́даць;
всему́ своё вре́мя на ўсё свой час.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
з-за предлог с род.
1. (для указания направления или движения с обратной или противоположной стороны чего-л., движения от какого-л. предмета, дела, занятия) из-за;
со́нца падняло́ся з-за ле́су — со́лнце подняло́сь из-за ле́са;
яго́ не віда́ць з-за стала́ — его́ не ви́дно из-за стола́;
уста́ць з-за стала́ — встать из-за стола́;
2. (по причине, по вине кого-, чего-л.) из-за;
з-за яго́ ўсё пачало́ся — из-за него́ всё начало́сь;
з-за цябе́ я закі́нуў вучо́бу — из-за тебя́ я забро́сил учёбу;
◊ з-за пляча́ — с разма́ху
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)