пан
1. поме́щик, пан, ба́рин;
2. ба́рин, господи́н;
3. (лицо, пользующееся властью по отношению к другим) господи́н, пан;
4.
5. (обращение) па́не господи́н, су́дарь;
◊ ці п., ці прапа́ў —
не вялі́кі п. — не велика́ ши́шка;
жыць па́нам (як пан, па-па́нску) — жить ба́рином;
віда́ць па́на па халя́вах —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)