праясні́цца сов.
1. проясни́ться, просветли́ться;
фа́рбы ~ні́ліся — кра́ски проясни́лись;
2. (стать спокойным, приветливым) проясне́ть, проясни́ться; просветле́ть;
по́зірк ~ні́ўся — взор проясне́л (проясни́лся);
3. (стать свободным от неясностей) проясни́ться;
спра́ва ~ні́лася — де́ло проясни́лось;
4. проя́снеть, проя́сниться, проясни́ться;
не́ба ~ні́лася — не́бо проя́снело (проя́снилось, проясни́лось);
5. безл. проя́снеть, проя́сниться, проясни́ться; просветле́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
упира́ть несов.
1. упіра́ць;
упира́ть ру́ку в бок упіра́ць ру́ку ў бок;
2. перен. (глаза, взор), разг. упіра́ць; утаро́пліваць;
3. перен. (настоятельно указывать, подчёркивать значение), разг. падкрэ́сліваць; рабі́ць упо́р, упіра́ць;
упира́ть на схо́дство явле́ний падкрэ́сліваць падабе́нства з’яў; рабі́ць упо́р (упіра́ць) на падабе́нства з’яў;
4. (красть) прост. пе́рці;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
паглядзе́ць сов.
1. посмотре́ть;
п. карці́ну — посмотре́ть карти́ну;
2. (устремить взор) посмотре́ть, погляде́ть, взгляну́ть;
п. на каго́-не́будзь — посмотре́ть (поглядеть, взглянуть) на кого́-л.;
3. (нек-рое время) посмотре́ть, погляде́ть; поглазе́ть;
4. (не посчитаться с кем-, чем-л.) употребляется с отрицанием посмотре́ть, погляде́ть;
я не ~джу́ ні на ко́га — я не посмотрю́ (не погляжу́) ни на кого́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
накірава́ць сов.
1. в разн. знач. напра́вить;
н. ка́тэр да бе́рага — напра́вить ка́тер к бе́регу;
н. да дырэ́ктара — напра́вить к дире́ктору;
н. на рабо́ту — напра́вить на рабо́ту;
н. збро́ю на во́рага — напра́вить ору́жие на врага́;
2. (научить) наста́вить;
н. на пра́вільны шлях — наста́вить на ве́рный путь;
3. напра́вить, устреми́ть; обрати́ть;
н. та́нкі на во́рага — напра́вить (устреми́ть) та́нки на врага́;
н. по́зірк — напра́вить (устреми́ть, обрати́ть) взор
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
взгляд ж.
1. (взор) по́зірк, -ку м.; по́гляд, -ду м.;
бро́сить взгляд гля́нуць, зірну́ць, кі́нуць по́зірк;
2. (мнение) по́гляд, -ду м., ду́мка, -кі ж.;
разделя́ть чьи́-л. взгля́ды падзяля́ць чые́-не́будзь по́гляды (ду́мкі);
вы́сказать свой взгляд вы́казаць свой по́гляд (сваю́ ду́мку);
◊
на взгляд на вы́гляд, з вы́гляду;
на (чей-л.) взгляд на (чый-небудзь) по́гляд, на (чыю-небудзь) ду́мку;
с пе́рвого взгля́да з пе́ршага по́зірку (по́гляду);
изме́рить взгля́дом зме́раць во́кам (по́зіркам).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
подня́ть сов.
1. (взять с земли, придать более высокое положение) падня́ць, мног. пападыма́ць;
подня́ть игру́шку с по́ла падня́ць ца́цку з падло́гі;
подня́ть флаг падня́ць сцяг;
подня́ть я́корь падня́ць я́кар;
подня́ть бока́л падня́ць ке́ліх;
подня́ть забо́р падня́ць плот;
подня́ть у́ровень воды́ падня́ць узро́вень вады́;
2. в др. знач. узня́ць; падня́ць; (поставить) паста́віць; (возвысить) узвы́сіць; (повысить) павы́сіць; (разбудить) пабудзі́ць; разбудзі́ць; (начать) пача́ць, усча́ць, распача́ць; (вспугивая, выгнать) узагна́ць; успу́дзіць;
◊
подня́ть глаза́ (взор) падня́ць во́чы;
подня́ть из пе́пла падня́ць з руі́н;
подня́ть на́ ноги падня́ць (паста́віць) на но́гі;
подня́ть на во́здух падня́ць у паве́тра;
подня́ть го́лову падня́ць галаву́;
подня́ть ру́ку на кого́-, что́-л. падня́ць руку́ на каго́-, што-не́будзь; см. поднима́ть;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)