подня́ть
1. (взять с земли, придать более высокое положение) падня́ць,
подня́ть игру́шку с по́ла падня́ць ца́цку з падло́гі;
подня́ть флаг падня́ць сцяг;
подня́ть я́корь падня́ць я́кар;
подня́ть бока́л падня́ць ке́ліх;
подня́ть забо́р падня́ць плот;
подня́ть у́ровень воды́ падня́ць узро́вень вады́;
2.
◊
подня́ть глаза́ (взор) падня́ць во́чы;
подня́ть из пе́пла падня́ць з руі́н;
подня́ть на́ ноги падня́ць (паста́віць) на но́гі;
подня́ть на во́здух падня́ць у паве́тра;
подня́ть го́лову падня́ць галаву́;
подня́ть ру́ку на кого́-, что́-л. падня́ць руку́ на каго́-, што-не́будзь;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)