што́сьці
1.
2.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
што́сьці
1.
2.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
мочьII
◊
во всю мочь, изо всей мо́чи, что есть мо́чи на ўсю моц;
мо́чи нет сіл нестае́;
мо́чи нет, как
не в мочь не пад сі́лу.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Кажу́рно ’аўчыны’ (
Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)
го́рача
1. жа́рко, горячо́, зно́йно;
2. (о чувствах) горячо́, стра́стно, пла́менно, пы́лко, жа́рко;
3.
◊ не́бу г. бу́дзе — не́бу жа́рко бу́дет;
ні г. ні хо́ладна — ни жа́рко (ни тепло́) ни
адсю́ль г., адту́ль бо́ляча —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
быва́ць
1.
2.
◊ быва́й!, быва́йце! — проща́й!, проща́йте!, бу́дьте здоро́вы!, до свида́ния!, всего́ хоро́шего!;
чаго́ не быва́е — чего́ не быва́ет;
не б. таму́! — не быва́ть тому́!
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
рабі́цца
1. (приходить в какое-л. состояние) де́латься, станови́ться; устана́вливаться;
2. (совершаться) де́латься, происходи́ть;
3.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ино́й
1. (другой) і́ншы, другі́;
не что иное, как… не што і́ншае, як…;
2. (некоторый) некато́ры; і́ншы; (какой-л.) які́-не́будзь;
в ины́х слу́чаях у некато́рых вы́падках;
3. (при противоположении или перечислении) адзі́н; другі́; і́ншы; той;
ино́му челове́ку жа́рко, ино́му
4.
тот и́ли ино́й той ці і́ншы;
◊
ино́й раз і́ншы раз;
ины́ми слова́ми іна́кш (іна́чай) ка́жучы.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
тоII союз
1. (в начале главного предложения) дык, то;
когда́ так, то я согла́сен калі́ так, дык (то) я зго́дзен;
е́сли по́здно уже́, то не ходи́ калі́ по́зна ўжо, дык (то) не ідзі́;
2. (при перечислении) то;
то
не то снег, не то дождь не то снег, не то дождж;
3. (с частицей «ли») то;
то ли по незна́нию, то ли по нежела́нию ці то па няве́данні, ці то па нежада́нні;
◊
то и де́ло, то и знай раз-по́раз, сюд-ту́д.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
бале́ць I
1. боле́ть;
2.
3.
◊ душа́ (сэ́рца) балі́ць — душа́ (се́рдце) боли́т;
ні свярбі́ць ні балі́ць — ни
няха́й яго́ галава́ балі́ць — пусть он ду́мает; э́то его́ забо́та;
гавары́ць язы́к не балі́ць —
ад цяпло́сці не баля́ць ко́сці —
бале́ць II
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
другі́
1. второ́й;
2. (повторный) второ́й, втори́чный;
3. (при противоположении или перечислении) друго́й, ино́й;
4. (второстепенный, не главный) второ́й;
5. (заменяющий первого, настоящего) второ́й;
6. (следующий после первого) друго́й, сле́дующий;
7.
◊ да ~го́га прышэ́сця —
~гі́м на́варатам — второ́й раз, втори́чно, повто́рно;
~га́я нату́ра — втора́я нату́ра;
~га́я маладо́сць — втора́я мо́лодость;
адзі́н друго́га ва́рты — друг дру́га сто́ят; два сапога́ па́ра;
ігра́ць другу́ю скры́пку — игра́ть втору́ю скри́пку;
з другі́х рук (даве́дацца, атрыма́ць) — из вторы́х рук (узна́ть, получи́ть);
дзень-д. — день-друго́й;
адзі́н за другі́м — друг за дру́гом, оди́н за други́м, гусько́м;
~го́е дыха́нне — второ́е дыха́ние;
да другі́х пе́ўняў (прасе́дзець, прагавары́ць) — до вторы́х петухо́в (просиде́ть, проговори́ть);
адна́ нага́ тут, друга́я там — одна́ нога́ здесь, друга́я там;
у адно́ ву́ха ўвайшло́, а ў друго́е вы́йшла —
не капа́й друго́му я́мы, сам ува́лішся ў яе́ —
сам не гам і друго́му не дам —
пашлі́ дурно́га, а за ім ~го́га —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)