заплаці́ць сов.

1. заплати́ть, уплати́ть;

з. за тава́р — заплати́ть (уплати́ть) за това́р;

з. чле́нскі ўзнос — заплати́ть (уплати́ть) чле́нский взнос;

з. па раху́нку — заплати́ть (уплати́ть) по счёту;

2. перен. (вознаградить) заплати́ть; отплати́ть;

з. шчы́расцю за шчы́расць — заплати́ть открове́нностью за открове́нность;

3. перен. поплати́ться;

з. жыццём — поплати́ться жи́знью;

з. галаво́й — заплати́ть голово́й;

не дагле́дзіш во́кам — ~ціш бо́кампосл. смотри́ в о́ба

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

гляде́ть несов., разг.

1. (смотреть) глядзе́ць;

2. (досматривать) дагляда́ць (каго, што);

за ребёнком гляде́ла ня́ня дзіця́ дагляда́ла ня́нька;

3. (иметь вид) выгляда́ць;

гляде́ть геро́ем выгляда́ць;

гляди́ в о́ба до́бра (пі́льна) гля́дзі;

гляде́ть сквозь па́льцы глядзе́ць праз па́льцы;

гляде́ть не́ на что няма́ на што глядзе́ць;

гля́дя по (кому, чему) гле́дзячы па (кім, чым);

на ночь гля́дя на ноч гле́дзячы;

на свет не гляде́л бы на свет не глядзе́ў бы;

ни на что не гля́дя ні на што не гле́дзячы;

того и гляди́ чаго́ до́брага;

гляде́ть в глаза́ (кому) глядзе́ць у во́чы (каму);

гляде́ть во все глаза́, гляде́ть в о́ба гла́за глядзе́ць на ўсе во́чы; глядзе́ць вача́мі;

гляде́ть в зу́бы (кому) глядзе́ць у зу́бы (каму);

гляде́ть в гроб (в моги́лу) глядзе́ць у магі́лу;

гляде́ть ко́со (на кого, что) глядзе́ць ко́са (на каго, што);

гляде́ть (на что чьими) глаза́ми глядзе́ць (на што чыімі) вача́мі;

гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (чему) глядзе́ць пра́ма (сме́ла) у во́чы (чаму);

гляде́ть сме́рти (опа́сности, ги́бели и т. п.) в глаза́ глядзе́ць сме́рці (небяспе́цы, гі́белі і да т.п.) у во́чы;

глаза́ бы (мои́) не гляде́ли (на кого, что) во́чы б мае́ не глядзе́лі (на каго, што) (не ба́чылі каго, што);

как (бу́дто, сло́вно) в во́ду гляде́л як у ваду́ глядзе́ў;

куда́ глаза́ глядя́т (идти, брести, бежать и т. п.) куды́ во́чы глядзя́ць (ісці́, брысці́, бе́гчы і да т.п.);

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

во́ка (мн. во́чы) ср. глаз м.;

акамада́цыя во́ка — аккомода́ция гла́за;

глядзе́ць кра́ем во́ка — смотре́ть кра́ем гла́за;

гля́нуць адны́м во́кам — взгляну́ть одни́м гла́зом;

мець в. — (на каго) име́ть зуб на или (против кого);

не мець во́ка — (на каго) не люби́ть (кого-л.), не быть располо́женным (к кому-л.), не жа́ловать (кого);

прыкі́нуць на в. — прики́нуть на глаз;

кі́нуць во́кам — взгляну́ть;

спусці́ць з во́ка — потеря́ть из ви́ду;

праве́сці во́кам (вача́мі) — проводи́ть взгля́дом (глаза́ми);

як во́кам скі́нуць — наско́лько ви́дит глаз;

спаць адны́м во́кам — спать вполгла́за;

в. не запарушы́ць — воды́ не замути́ть, му́хи не оби́деть;

з в. вы́пасці — вы́пасть из по́ля зре́ния;

у в. ўкі́нуцца — пригляну́ться;

мець на во́ку — (каго, што) а) следи́ть (за кем, чем); б) име́ть на приме́те (кого, что);

як во́кам маргну́ць — в одно́ мгнове́ние; в оди́н миг;

упа́сці ў в. — (каму) обрати́ть на себя́ (чьё) внима́ние;

на во́ку — на глаза́х, на виду́;

нако́лькі во́ка хапа́е — наско́лько ви́дит (хвата́ет) глаз;

хоць — па́льцам у в. хоть глаз вы́коли;

ні да бо́ка, ні да в. — ни к селу́ ни к го́роду;

све́жым во́кам — све́жим гла́зом;

на све́жае в. — на све́жий глаз;

в. ра́дуецца — глаз ра́дуется;

в. на в. — с гла́зу на́ глаз;

во́кам не згле́дзець — гла́зом не охвати́ть;

во́кам не маргну́ць (змаргну́ць) — гла́зом не моргну́ть (сморгну́ть);

ла́шчыць в. — глаз ра́довать;

куды́ ні кінь во́кам — куда́ ни кинь гла́зом;

пага́нае (благо́е) в. — дурно́й глаз;

во́страе в.о́стрый глаз;

ве́рнае в. — ве́рный глаз;

глядзе́ць пі́льным во́кам — смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́о́ба);

глядзе́ць крывы́м во́кам — смотре́ть ко́со;

(цёмна) хоць в. вы́калі — (темно́) хоть глаза́ вы́коли;

сну ні ў адны́м во́ку — сна ни в (еди́ном) глазу́;

берагчы́ як зрэ́нку в. — бере́чь как зени́цу о́ка;

няўзбро́еным во́кам — невооружённым гла́зом;

ні бо́ка ні в. — почём зря;

чо́ртава в. — окно́ (в болоте);

як бяльмо́ на во́ку — как бельмо́ на глазу́;

не дагле́дзіш во́кам — запла́ціш бо́кампосл. смотри́ в о́ба;

не ў брыво́, а ў в. — не в бровь, а в глаз;

ба́чыць в., дзе пячэ́цца ко́ка!посл. зна́ет соро́ка, где зи́му зимова́ть!;

ба́чыць в., ды даста́ць далёкапогов. ви́дит о́ко, да зуб неймёт

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

коне́ц в разн. знач. кане́ц, -нца́ м.; (пространственный предел действия или состояния чего-л. — ещё) край, род. кра́ю м.;

без конца́ без канца́, без кра́ю;

в коне́ц, до конца́ дарэ́шты, дашчэ́нту;

в конце́ концо́в у рэ́шце рэшт, урэ́шце, нарэ́шце;

и де́ло с концо́м і кане́ц;

на худо́й коне́ц на благі́ кане́ц;

хорони́ть концы́ хава́ць канцы́;

и концы́ в во́ду і канцы́ ў ваду́;

на тот коне́ц на такі́ (на той) вы́падак;

па́лка о двух конца́х па́лка з двума́ канца́мі;

из конца в коне́ц з канца́ ў кане́ц, з кра́ю ў край;

конца́-кра́ю нет канца́ кра́ю няма́;

со всех концо́в з усіх канцо́ў;

своди́ть концы́ с конца́ми зво́дзіць канцы́ з канца́мі;

в о́ба конца́ у або́два канцы́;

и концо́в не найти́ і канцо́ў не знайсці́;

не с того́ конца́ начина́ть (де́лать) не з таго́ канца́ пачына́ць (рабі́ць);

отдава́ть концы́ аддава́ць канцы́;

тут ему́ и коне́ц пришёл тут яму́ і канцы́ прыйшлі́;

коне́ц — де́лу вене́ц погов. кане́ц — спра́ве вяне́ц;

положи́ть коне́ц чему́-л. палажы́ць кане́ц чаму́е́будзь;

под коне́ц пад кане́ц.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

кане́ц, -нца́ м.

1. в разн. знач. коне́ц;

к. па́лкі — коне́ц па́лки;

к. даро́гі — коне́ц доро́ги;

к. го́да — коне́ц го́да;

жыццё яго́ набліжа́ецца да канца́ — жизнь его́ бли́зится к концу́;

шварто́вы к.мор. шварто́вый коне́ц;

2. чаще мн., перен., разг. коне́ц, смерть ж.;

тут яму́ і канцы́ прыйшлі́ — тут ему́ и коне́ц пришёл;

к.! — ко́нчено;

аддава́ць канцы́ — отдава́ть концы́;

знайсці́ к. — найти́ коне́ц;

адзі́н к. — оди́н коне́ц;

сысці́ на пусты́ к. — дойти́ до ру́чки;

канца́е́ры няма́ — конца́-кра́ю (конца́-кра́я) нет;

без канца́ — без конца́; до бесконе́чности;

да канца́ — до конца́;

дайсці́ да канца́ — дойти́ до конца́ (до то́чки);

і к. — и коне́ц, и де́ло с концо́м;

у або́два канцы́ — в о́ба конца́;

хава́ць канцы́ — пря́тать концы́;

канцы́ ў ваду́ — концы́ в во́ду;

з канца́ ў к. — из конца́ в коне́ц;

з усі́х канцо́ў — со всех концо́в;

канца́-кра́ю няма́ — конца́-кра́ю нет;

на благі́ к. — на худо́й коне́ц;

палажы́ць к. — (чаму) положи́ть коне́ц (чему);

не з таго́ канца́ пачына́ць — не с того́ конца́ начина́ть;

па́лка з двума́ канца́мі — па́лка о двух конца́х;

стая́ць да канца́ — стоя́ть до конца́;

зве́сці канцы́ з канца́мі — свести́ концы́ с конца́ми;

да канца́ дзён (сваі́х) — до конца́ дней (свои́х);

канцы́ з канца́мі не схо́дзяцца — концы́ с конца́ми не схо́дятся;

к. — спра́ве вяне́цпогов. коне́ц — де́лу вене́ц

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

глядзе́ць несов., в разн. знач. смотре́ть, гляде́ть;

г. на не́ба — смотре́ть (гляде́ть) на не́бо;

г. п’е́су — смотре́ть пье́су;

~дзі́, не павалі́ся — смотри́ (гляди́), не упади́;

~дзі́ ў мяне́ — смотри́ у меня́;

во́ўкам г. — во́лком смотре́ть;

г. на рэ́чы про́ста — смотре́ть на ве́щи про́сто;

со́рам на свет г. — сты́дно в глаза́ лю́дям смотре́ть;

г. сме́рці ў во́чы — смотре́ть сме́рти в глаза́;

на свет г. не хо́чацца — на свет не гляде́л бы;

г. праз па́льцы — смотре́ть сквозь па́льцы;

г. няма́ на што — смотре́ть не́ на что;

г. у во́чы каму-небудзь — смотре́ть в глаза́ кому-л.;

г. у зу́бы — (каму) смотре́ть в зу́бы (кому);

г. у рот — (каму) смотре́ть в рот (кому);

г. у магі́лу — смотре́ть в моги́лу;

г. ко́са — (на каго, што) смотре́ть ко́со (на кого, что);

гле́дзячы па абста́вінах — смотря́ по обстоя́тельствам;

на ноч гле́дзячы — на́ ночь гля́дя;

г. у ко́рань — смотре́ть в ко́рень;

г. пра́ма ў во́чы — смотре́ть пря́мо в глаза́;

г. у кусты́ — смотре́ть в кусты́;

як у ваду́ глядзе́ў — как в во́ду гляде́л (смотре́л);

г. чужы́мі вача́мі — смотре́ть чужи́ми глаза́ми;

во́чы б мае́ не глядзе́лі — глаза́ бы мои́ не смотре́ли (не ви́дели);

г. адны́м во́кам — смотре́ть одни́м гла́зом;

расці́ на лес гле́дзячы — расти́ на лес гля́дя;

г. кра́ем во́ка — смотре́ть кра́ем гла́за;

г. пі́льным во́кам — смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́о́ба гла́за);

г. з надзе́яй — смотре́ть с наде́ждой;

куды́ во́чы глядзя́ць — куда́ глаза́ глядя́т;

г. пра́ўдзе ў во́чы — смотре́ть пра́вде в глаза́;

г. праз ружо́выя акуля́ры — смотре́ть сквозь ро́зовые очки́;

г. (на каго) зве́рху ўніз — смотре́ть (на кого) све́рху вниз;

г. вялі́кімі вача́мі — смотре́ть больши́ми глаза́ми;

г. са сваёй звані́цы — смотре́ть со свое́й колоко́льни;

не г. ні бо́ка, ні во́капогов. почём зря;

як во́ўка ні кармі́, а ён усё ў лес глядзі́цьпосл. как во́лка ни корми́, он всё в лес смо́трит

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

смотре́ть несов.

1. глядзе́ць; пазіра́ць;

смотре́ть на не́бо глядзе́ць (пазіра́ць) на не́ба;

смотре́ть пье́су глядзе́ць п’е́су;

2. (на кого, на что, как на… — относиться каким-л. образом) глядзе́ць;

он смо́трит на это как на наруше́ние зако́на ён глядзі́ць на гэ́та як на парушэ́нне зако́на;

3. (осматривать) агляда́ць;

смотре́ть больно́го агляда́ць хво́рага;

4. перен. (наблюдать, присматривать) глядзе́ць, нагляда́ць (за кім, за чым, каго, што); дагляда́ць (каго, што);

смотре́ть за поря́дком глядзе́ць (нагляда́ць) за пара́дкам;

смотре́ть за детьми́ глядзе́ць за дзе́цьмі, дагляда́ць (глядзе́ць) дзяце́й;

5. (быть обращённым куда-л.) выхо́дзіць; (о жерлах орудий) быць паве́рнутымі;

о́кна смо́трят в сад во́кны выхо́дзяць у сад;

6. (показываться откуда-л.) глядзе́ць, выгля́дваць;

из-за туч смотре́ло со́лнце з-за хмар глядзе́ла (выгля́двала) со́нца;

7. (виднеться) відне́цца; (выглядывать) выгля́дваць, выгляда́ць; (просвечивать) свіці́цца;

8. (выглядеть) выгляда́ць;

он смо́трит геро́ем ён выгляда́е геро́ем;

9. вводн. сл.: смотрю́ ба́чу;

ничего́ вы, смотрю́ я, не понима́ете нічо́га вы, ба́чу я, не разуме́еце;

10. в знач. повелит. накл.: смотри́, смотри́те глядзі́, глядзі́це, бач, ба́чце;

смотри́, не упади́ глядзі́, не павалі́ся;

смотри́ ты, како́й серди́тый! бач ты, які́ зло́сны!;

смотре́ть в о́ба а) глядзе́ць ва ўсе́ во́чы; б) (быть на стороже) быць пі́льным;

смотре́ть сквозь па́льцы глядзе́ць праз па́льцы;

смотре́ть в глаза́, в лицо́ (чему-л.) глядзе́ць у твар (чаму-небудзь);

смотре́ть (чьими-л.) глаза́ми на (что-л.) глядзе́ць (чыімі-небудзь) вача́мі на (што-небудзь);

смотре́ть в ко́рень глядзе́ць у ко́рань;

смотря́ по обстоя́тельствам у зале́жнасці ад абста́він;

смотри́ у меня́ глядзі́ ў мяне́;

смотре́ть больши́ми глаза́ми глядзе́ць вялі́кімі вача́мі (вачы́ма), дзіві́цца;

смотре́ть в гроб (в моги́лу) глядзе́ць у дамаві́ну;

смотре́ть в зу́бы (кому) глядзе́ць у зу́бы (каму);

смотре́ть в рот (кому) глядзе́ць у рот (каму);

смотре́ть с (чьих) рук глядзе́ць з (чыіх) рук;

смотре́ть (на кого) све́рху вниз глядзе́ць (на каго) зве́рху ўніз;

смотре́ть не́ на что няма́ на што глядзе́ць;

смотре́ть с наде́ждой глядзе́ць з надзе́яй;

смотре́ть сквозь ро́зовые очки́ глядзе́ць праз ружо́выя акуля́ры;

смотре́ть сме́рти в глаза́ глядзе́ць сме́рці ў во́чы;

смотре́ть пра́вде в глаза́ глядзе́ць пра́ўдзе ў во́чы;

смотря́ как (где, когда́, како́й и т. п.) гле́дзячы як (дзе, калі́, які́ і да таго́ падо́бнае);

глаза́ бы мои́ не смотре́ли во́чы б мае́ не глядзе́лі;

того́ и смотри́ так і чака́й;

как (сло́вно, бу́дто) в во́ду смотре́л як у ваду́ глядзе́ў.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

узя́ць сов.

1. в разн. знач. взять; (о рыбах — ещё) клю́нуть;

у. па́лку ў руку́ — взять па́лку в ру́ку;

у. тэ́му для дысерта́цыі — взять те́му для диссерта́ции;

у. з сабо́ю дзяце́й — взять с собо́й дете́й;

у. хло́пчыка на выхава́нне — взять ма́льчика на воспита́ние;

у. у салда́тыуст. взять в солда́ты;

у. го́рад — взять го́род;

у. ула́ду — взять власть;

узя́ў страх — взял страх;

у. хі́трасцю — взять хи́тростью;

ко́лькі ён узя́ў за рабо́ту? — ско́лько он взял за рабо́ту?;

у. перашко́ду — взять препя́тствие;

у. на ўлік — взять на учёт;

у. жо́нку — взять жену́;

у. адка́знасць на сябе́ — взять отве́тственность на себя́;

у. пад абаро́ну — взять под защи́ту;

у. у рот — взять в рот;

у. но́ту — взять но́ту;

у. уле́ва — взять вле́во;

у. кіру́нак (напра́мак) — взять направле́ние;

у. пад руку́ — взять по́д руку;

2. задра́ть, заре́зать;

воўк узя́ў аве́чку — волк задра́л (заре́зал) овцу́;

3. (пад што, на што) приня́ть (во что), подве́ргнуть (чему), взять (на что);

у. пад ува́гу — приня́ть во внима́ние;

у. пад сумне́нне — подве́ргнуть сомне́нию;

4. (поместить) взять, заключи́ть;

у. у ду́жкі — взять (заключи́ть) в ско́бки;

у. сваё — взять своё;

у. за каўне́р — взять за ши́ворот;

у. на прыцэ́л — взять на прице́л;

у. у абцугі́ — взять в кле́щи́;

у. у рабо́ту — взять в рабо́ту;

у. у пераплёт — взять в переплёт;

у. за го́рла — взять за го́рло;

у. верх — взять верх;

у. грэх на душу́ — взять грех на́ душу;

у. быка́ за ро́гі — взять быка́ за рога́;

у. сло́вы наза́д — взять слова́ обра́тно;

узяло́ за сэ́рца — взяло́ за́ сердце;

у. за душу́ — взять за́ душу;

у. на буксі́р — взять на букси́р;

у. на му́шку — взять на му́шку;

у. на заме́тку (на каранда́ш) — взять на заме́тку (на каранда́ш);

у. бо́га за бараду́ — взять (ухвати́ть) бо́га за бо́роду;

у. за жыво́е — взять за живо́е;

у. за жа́бры (шчэ́лепы) — взять за жа́бры;

у. сабе́ за пра́віла — взять (положи́ть) себе́ за пра́вило;

у. курс — взять курс;

у. ула́ду — взять власть;

у. за бакі́ — взять за бока́;

у. шлюб — вступи́ть в брак;

у. на ланцу́г — взять на цепь;

у. го́лымі рука́мі — взять го́лыми рука́ми;

у. ле́йцы ў ру́кі — взять во́жжи в ру́ки;

у. мо́ду —: а) пова́диться; б) приобрести́ привы́чку; привы́кнуть;

у. сябе́ ў ру́кі — взять себя́ в ру́ки;

у. во́чы ў ру́кі — смотре́ть в о́ба;

што з яго́ во́зьмеш — с него́ взя́тки гла́дки;

у. ініцыяты́ву ў свае́ ру́кі — взять инициати́ву в свои́ ру́ки;

на́ша ўзяло́! — на́ша взяла́!;

ні ўцяць ні ўзяць — хоть шаро́м покати́;

чорт не во́зьме — чёрт не возьмёт;

каб яго́ чорт узя́ў — чёрт бы его побра́л;

у. нагу́воен. взять но́гу;

не́льга ў ру́кі ўзяць — нельзя́ в ру́ки взять;

у рот не ўзяць — в рот не взять

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

глаз м., в разн. знач. во́ка, -ка ср., мн. во́чы, род. вачэ́й;

в глаза́ говори́ть (сказа́ть) у во́чы гавары́ць (сказа́ць);

глаза́ б (мои́) не виде́ли (кого, чего) во́чы мае́ не ба́чылі б (каго, чаго), во́чы (мае́) не глядзе́лі б (на каго, што);

глаза́ горя́т у кого (чьи) на (что) во́чы гара́ць у каго (чые) на (што);

глаза́ на лоб ле́зут во́чы на лоб ле́зуць (выла́зяць);

де́лать больши́е глаза́, смотре́ть больши́ми глаза́ми рабі́ць вялі́кія во́чы, глядзе́ць вялі́кімі вача́мі;

куда́ глаза́ глядя́т (идти́, брести́) куды́ во́чы глядзя́ць (ісці́, брысці́);

куда́ ни кинь гла́зом куды́ ні кінь во́кам;

лезть на (в) глаза́ (кому) ле́зці на (ў) во́чы (каму);

на глаз на во́ка;

на глаза́ не пока́зываться (не попада́ться) на во́чы не пака́звацца (не папада́цца);

на глаза́х чьих (у кого, кого) на вача́х чыіх (у каго, каго);

ни в одно́м глазу́ (гла́зе) ні ў адны́м во́ку;

отвести́ глаза́ (кому на что) адве́сці во́чы (каму на што);

с глаз доло́й (уйти, убраться и т. п.) прэч з вачэ́й (пайсці́);

с гла́зу на глаз з во́ка на во́ка, во́ка на во́ка, сам-на́сам;

смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́о́ба гла́за) глядзе́ць пі́льным во́кам;

хоть глаз вы́коли хоць во́ка вы́калі;

не спуска́ть глаз (с кого-л.) не зво́дзіць (не спуска́ць) вачэ́й (з каго-небудзь), мець на во́ку (каго-небудзь);

за глаза́ за во́чы;

бере́чь пу́ще гла́за берагчы́ як зрэ́нку во́ка;

дурно́й глаз пага́нае во́ка;

в глаза́х (чьих) у вача́х (чыіх);

на глаза́ (чьи) на во́чы (чые);

за глаза́ (достаточно, хватит) аж зана́дта;

невооружённым глазом про́стым (няўзбро́еным) во́кам;

просты́м глазом про́стым во́кам;

с пья́ных глаз з п’я́ных вачэ́й;

с каки́ми глаза́ми появи́ться (показа́ться) (куда) з які́мі вача́мі з’яві́цца (паяві́цца, паказа́цца) (куды);

глаза́ на мо́кром ме́сте (у кого) во́чы на мо́крым ме́сцы (у каго);

глаза́ слипа́ются во́чы зліпа́юцца;

глаз не каза́ть вачэ́й не пака́зваць;

глаз не пока́зывать вачэ́й не пака́зваць;

глазом не моргну́ть во́кам не (з) маргну́ць;

вски́нуть глаза́ (глазами) ускі́нуць (узня́ць) во́чы;

вы́плакать (все) глаза́ вы́плакаць (усе́) во́чы;

вы́смотреть глаза́ прагле́дзець во́чы;

зама́зать глаза (кому) зама́заць во́чы (каму);

закры́ть глаза́ (на что) заплю́шчыць во́чы (на што);

запусти́ть глаза́ (куда) усу́нуць нос (куды);

коло́ть глаза (кому) кало́ць во́чы (каму);

мозо́лить глаза́ (кому) мазо́ліць во́чы (каму);

откры́ть глаза (кому) на (что) адкры́ць во́чы (каму) на (што);

прогляде́ть глаза́ прагле́дзець во́чы;

продра́ть глаза́ прадра́ць (пралупі́ць) во́чы;

пропла́кать (все) глаза́ прапла́каць (усе́) во́чы;

просмотре́ть глаза́ прагле́дзець во́чы;

пя́лить глаза́ лупі́ць во́чы;

есть глаза́ми е́сці вача́мі;

игра́ть глаза́ми падмо́ргваць;

изме́рить глаза́ми зме́раць вача́мі, акі́нуць во́кам;

иска́ть глаза́ми шука́ць вача́мі;

пожира́ть глаза́ми е́сці вача́мі;

стреля́ть глаза́ми страля́ць вача́мі;

бить в глаза́ біць у во́чы;

броса́ться в глаза́ кіда́цца ў во́чы;

вы́расти на глаза́х (чьих) вы́расці ў вача́х (чыіх);

гляде́ть сме́рти (опа́сности, ги́бели и т. п.) в глаза́ глядзе́ць сме́рці (небяспе́цы, гі́белі і да т.п.) у во́чы;

лезть в глаза́ (на глаза́) ле́зці ў во́чы (на во́чы);

смотре́ть (гляде́ть) в глаза́ (кому) глядзе́ць у во́чы (каму);

смотре́ть (гляде́ть) пря́мо (сме́ло) в глаза́ (чему) глядзе́ць пра́ма (сме́ла) у во́чы (чаму);

смотре́ть (гляде́ть) (на что чьими) глаза́ми глядзе́ць (на што чыімі) вача́мі;

ты́кать в глаза́ паро́ць во́чы;

в глаза́ не вида́ть (кого) у во́чы не ба́чыць (каго);

в глаза́х двои́т у вача́х дваі́цца;

в глаза́х двои́тся у вача́х дваі́цца;

в глаза́х ряби́т у вача́х страка́ціць;

в глаза́х темне́ет у вача́х цямне́е;

в глаза́х (перед глаза́ми) стоя́ть у вача́х (перад вача́мі) стая́ць;

за глаза́ (говорить, ругать, называть и т. п.) за во́чы (гавары́ць, ла́яць, называ́ць і да т.п.);

из глаз (скры́ться, исче́знуть, пропа́сть и т. п.) з вачэ́й (схава́цца, зні́кнуць, прапа́сці і да т.п.);

как бельмо́ на глазу́ як бяльмо́ на во́ку;

наско́лько хвата́ет глаз; куда́ достаёт глаз як во́кам скі́нуць (схапі́ць, ахапі́ць, акі́нуць, згле́дзець);

не в бровь, а (пря́мо) в глаз не ў брыво́, а ў во́ка;

не ве́рить свои́м глаза́м не ве́рыць сваі́м вача́м;

не знать, куда́ глаза́ деть не ве́даць, куды́ во́чы дзець;

не своди́ть глаз не зво́дзіць вачэ́й;

не успе́ть гла́зом моргну́ть (мигну́ть) не паспе́ць во́кам маргну́ць;

ни аза́ в глаза́ не знать (не понима́ть и т. п.) нічагу́ткі не ве́даць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)