заплаці́ць
1. заплати́ть, уплати́ть;
2.
3.
◊ з. галаво́й — заплати́ть голово́й;
не дагле́дзіш во́кам — ~ціш бо́кам —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
заплаці́ць
1. заплати́ть, уплати́ть;
2.
3.
◊ з. галаво́й — заплати́ть голово́й;
не дагле́дзіш во́кам — ~ціш бо́кам —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
гляде́ть
1. (смотреть) глядзе́ць;
2. (досматривать) дагляда́ць (каго, што);
за ребёнком гляде́ла ня́ня дзіця́ дагляда́ла ня́нька;
3. (иметь вид) выгляда́ць;
гляде́ть геро́ем выгляда́ць;
◊
гляди́ в
гляде́ть сквозь па́льцы глядзе́ць праз па́льцы;
гляде́ть не́ на что няма́ на што глядзе́ць;
гля́дя по (кому, чему) гле́дзячы па (кім, чым);
на ночь гля́дя на ноч гле́дзячы;
на свет не гляде́л бы на свет не глядзе́ў бы;
ни на что не гля́дя ні на што не гле́дзячы;
того и гляди́ чаго́ до́брага;
гляде́ть в глаза́ (кому) глядзе́ць у во́чы (каму);
гляде́ть во все глаза́, гляде́ть в
гляде́ть в зу́бы (кому) глядзе́ць у зу́бы (каму);
гляде́ть в гроб (в моги́лу) глядзе́ць у магі́лу;
гляде́ть ко́со (на кого, что) глядзе́ць ко́са (на каго, што);
гляде́ть (на что чьими) глаза́ми глядзе́ць (на што чыімі) вача́мі;
гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (чему) глядзе́ць пра́ма (сме́ла) у во́чы (чаму);
гляде́ть сме́рти (опа́сности, ги́бели
глаза́ бы (мои́) не гляде́ли (на кого, что) во́чы б мае́ не глядзе́лі (на каго, што) (не ба́чылі каго, што);
как (бу́дто, сло́вно) в во́ду гляде́л як у ваду́ глядзе́ў;
куда́ глаза́ глядя́т (идти, брести, бежать
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
во́ка (
○ акамада́цыя во́ка — аккомода́ция гла́за;
◊ глядзе́ць кра́ем во́ка — смотре́ть кра́ем гла́за;
гля́нуць адны́м во́кам — взгляну́ть одни́м гла́зом;
мець в. — (на каго) име́ть зуб на или (против кого);
не мець во́ка — (на каго) не люби́ть (кого-л.), не быть располо́женным (к кому-л.), не жа́ловать (кого);
прыкі́нуць на в. — прики́нуть на глаз;
кі́нуць во́кам — взгляну́ть;
спусці́ць з во́ка — потеря́ть из ви́ду;
праве́сці во́кам (вача́мі) — проводи́ть взгля́дом (глаза́ми);
як во́кам скі́нуць — наско́лько ви́дит глаз;
спаць адны́м во́кам — спать вполгла́за;
в. не запарушы́ць — воды́ не замути́ть, му́хи не оби́деть;
з в. вы́пасці — вы́пасть из по́ля зре́ния;
у в. ўкі́нуцца — пригляну́ться;
мець на во́ку — (каго, што) а) следи́ть (за кем, чем); б) име́ть на приме́те (кого, что);
як во́кам маргну́ць — в одно́ мгнове́ние; в оди́н миг;
упа́сці ў в. — (каму) обрати́ть на себя́ (чьё) внима́ние;
на во́ку — на глаза́х, на виду́;
нако́лькі во́ка хапа́е — наско́лько ви́дит (хвата́ет) глаз;
хоць — па́льцам у в. хоть глаз вы́коли;
ні да бо́ка, ні да в. — ни к селу́ ни к го́роду;
све́жым во́кам — све́жим гла́зом;
на све́жае в. — на све́жий глаз;
в. ра́дуецца — глаз ра́дуется;
в. на в. — с гла́зу на́ глаз;
во́кам не згле́дзець — гла́зом не охвати́ть;
во́кам не маргну́ць (змаргну́ць) — гла́зом не моргну́ть (сморгну́ть);
ла́шчыць в. — глаз ра́довать;
куды́ ні кінь во́кам — куда́ ни кинь гла́зом;
пага́нае (благо́е) в. — дурно́й глаз;
во́страе в. — о́стрый глаз;
ве́рнае в. — ве́рный глаз;
глядзе́ць пі́льным во́кам — смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в
глядзе́ць крывы́м во́кам — смотре́ть ко́со;
(цёмна) хоць в. вы́калі — (темно́) хоть глаза́ вы́коли;
сну ні ў адны́м во́ку — сна ни в (еди́ном) глазу́;
берагчы́ як зрэ́нку в. — бере́чь как зени́цу о́ка;
няўзбро́еным во́кам — невооружённым гла́зом;
ні бо́ка ні в. — почём зря;
чо́ртава в. — окно́ (в болоте);
як бяльмо́ на во́ку — как бельмо́ на глазу́;
не дагле́дзіш во́кам — запла́ціш бо́кам —
не ў брыво́, а ў в. — не в бровь, а в глаз;
ба́чыць в., дзе пячэ́цца ко́ка! —
ба́чыць в., ды даста́ць далёка —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
коне́ц
◊
без конца́ без канца́, без кра́ю;
в коне́ц, до конца́ дарэ́шты, дашчэ́нту;
в конце́ концо́в у рэ́шце рэшт, урэ́шце, нарэ́шце;
и де́ло с концо́м і кане́ц;
на худо́й коне́ц на благі́ кане́ц;
хорони́ть концы́ хава́ць канцы́;
и концы́ в во́ду і канцы́ ў ваду́;
на тот коне́ц на такі́ (на той) вы́падак;
па́лка о двух конца́х па́лка з двума́ канца́мі;
из конца в коне́ц з канца́ ў кане́ц, з кра́ю ў край;
конца́-кра́ю нет канца́ кра́ю няма́;
со всех концо́в з усіх канцо́ў;
своди́ть концы́ с конца́ми зво́дзіць канцы́ з канца́мі;
в
и концо́в не найти́ і канцо́ў не знайсці́;
не с того́ конца́ начина́ть (де́лать) не з таго́ канца́ пачына́ць (рабі́ць);
отдава́ть концы́ аддава́ць канцы́;
тут ему́ и коне́ц пришёл тут яму́ і канцы́ прыйшлі́;
коне́ц — де́лу вене́ц
положи́ть коне́ц чему́-л. палажы́ць кане́ц чаму́-не́будзь;
под коне́ц пад кане́ц.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
кане́ц, -нца́
1.
2. чаще
◊ к.! — ко́нчено;
аддава́ць канцы́ — отдава́ть концы́;
знайсці́ к. — найти́ коне́ц;
адзі́н к. — оди́н коне́ц;
сысці́ на пусты́ к. — дойти́ до ру́чки;
канца́-ме́ры няма́ — конца́-кра́ю (конца́-кра́я) нет;
без канца́ — без конца́; до бесконе́чности;
да канца́ — до конца́;
дайсці́ да канца́ — дойти́ до конца́ (до то́чки);
і к. — и коне́ц, и де́ло с концо́м;
у або́два канцы́ — в
хава́ць канцы́ — пря́тать концы́;
канцы́ ў ваду́ — концы́ в во́ду;
з канца́ ў к. — из конца́ в коне́ц;
з усі́х канцо́ў — со всех концо́в;
канца́-кра́ю няма́ — конца́-кра́ю нет;
на благі́ к. — на худо́й коне́ц;
палажы́ць к. — (чаму) положи́ть коне́ц (чему);
не з таго́ канца́ пачына́ць — не с того́ конца́ начина́ть;
па́лка з двума́ канца́мі — па́лка о двух конца́х;
стая́ць да канца́ — стоя́ть до конца́;
зве́сці канцы́ з канца́мі — свести́ концы́ с конца́ми;
да канца́ дзён (сваі́х) — до конца́ дней (свои́х);
канцы́ з канца́мі не схо́дзяцца — концы́ с конца́ми не схо́дятся;
к. — спра́ве вяне́ц —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
глядзе́ць
◊ ~дзі́ ў мяне́ — смотри́ у меня́;
во́ўкам г. — во́лком смотре́ть;
г. на рэ́чы про́ста — смотре́ть на ве́щи про́сто;
со́рам на свет г. — сты́дно в глаза́ лю́дям смотре́ть;
г. сме́рці ў во́чы — смотре́ть сме́рти в глаза́;
на свет г. не хо́чацца — на свет не гляде́л бы;
г. праз па́льцы — смотре́ть сквозь па́льцы;
г. няма́ на што — смотре́ть не́ на что;
г. у во́чы каму-небудзь — смотре́ть в глаза́ кому-л.;
г. у зу́бы — (каму) смотре́ть в зу́бы (кому);
г. у рот — (каму) смотре́ть в рот (кому);
г. у магі́лу — смотре́ть в моги́лу;
г. ко́са — (на каго, што) смотре́ть ко́со (на кого, что);
гле́дзячы па абста́вінах — смотря́ по обстоя́тельствам;
на ноч гле́дзячы — на́ ночь гля́дя;
г. у ко́рань — смотре́ть в ко́рень;
г. пра́ма ў во́чы — смотре́ть пря́мо в глаза́;
г. у кусты́ — смотре́ть в кусты́;
як у ваду́ глядзе́ў — как в во́ду гляде́л (смотре́л);
г. чужы́мі вача́мі — смотре́ть чужи́ми глаза́ми;
во́чы б мае́ не глядзе́лі — глаза́ бы мои́ не смотре́ли (не ви́дели);
г. адны́м во́кам — смотре́ть одни́м гла́зом;
расці́ на лес гле́дзячы — расти́ на лес гля́дя;
г. кра́ем во́ка — смотре́ть кра́ем гла́за;
г. пі́льным во́кам — смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в
г. з надзе́яй — смотре́ть с наде́ждой;
куды́ во́чы глядзя́ць — куда́ глаза́ глядя́т;
г. пра́ўдзе ў во́чы — смотре́ть пра́вде в глаза́;
г. праз ружо́выя акуля́ры — смотре́ть сквозь ро́зовые очки́;
г. (на каго) зве́рху ўніз — смотре́ть (на кого) све́рху вниз;
г. вялі́кімі вача́мі — смотре́ть больши́ми глаза́ми;
г. са сваёй звані́цы — смотре́ть со свое́й колоко́льни;
не г. ні бо́ка, ні во́ка —
як во́ўка ні кармі́, а ён усё ў лес глядзі́ць —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
смотре́ть
1. глядзе́ць; пазіра́ць;
смотре́ть на не́бо глядзе́ць (пазіра́ць) на не́ба;
смотре́ть пье́су глядзе́ць п’е́су;
2. (на кого, на что, как на… — относиться каким-л. образом) глядзе́ць;
он смо́трит на это как на наруше́ние зако́на ён глядзі́ць на гэ́та як на парушэ́нне зако́на;
3. (осматривать) агляда́ць;
смотре́ть больно́го агляда́ць хво́рага;
4.
смотре́ть за поря́дком глядзе́ць (нагляда́ць) за пара́дкам;
смотре́ть за детьми́ глядзе́ць за дзе́цьмі, дагляда́ць (глядзе́ць) дзяце́й;
5. (быть обращённым куда-л.) выхо́дзіць; (о жерлах орудий) быць паве́рнутымі;
о́кна смо́трят в сад во́кны выхо́дзяць у сад;
6. (показываться откуда-л.) глядзе́ць, выгля́дваць;
из-за туч смотре́ло со́лнце з-за хмар глядзе́ла (выгля́двала) со́нца;
7. (виднеться) відне́цца; (выглядывать) выгля́дваць, выгляда́ць; (просвечивать) свіці́цца;
8. (выглядеть) выгляда́ць;
он смо́трит геро́ем ён выгляда́е геро́ем;
9.
ничего́ вы, смотрю́ я, не понима́ете нічо́га вы, ба́чу я, не разуме́еце;
10.
смотри́, не упади́ глядзі́, не павалі́ся;
смотри́ ты, како́й серди́тый! бач ты, які́ зло́сны!;
◊
смотре́ть в
смотре́ть сквозь па́льцы глядзе́ць праз па́льцы;
смотре́ть в глаза́, в лицо́ (чему-л.) глядзе́ць у твар (чаму-небудзь);
смотре́ть (чьими-л.) глаза́ми на (что-л.) глядзе́ць (чыімі-небудзь) вача́мі на (што-небудзь);
смотре́ть в ко́рень глядзе́ць у ко́рань;
смотря́ по обстоя́тельствам у зале́жнасці ад абста́він;
смотри́ у меня́ глядзі́ ў мяне́;
смотре́ть больши́ми глаза́ми глядзе́ць вялі́кімі вача́мі (вачы́ма), дзіві́цца;
смотре́ть в гроб (в моги́лу) глядзе́ць у дамаві́ну;
смотре́ть в зу́бы (кому) глядзе́ць у зу́бы (каму);
смотре́ть в рот (кому) глядзе́ць у рот (каму);
смотре́ть с (чьих) рук глядзе́ць з (чыіх) рук;
смотре́ть (на кого) све́рху вниз глядзе́ць (на каго) зве́рху ўніз;
смотре́ть не́ на что няма́ на што глядзе́ць;
смотре́ть с наде́ждой глядзе́ць з надзе́яй;
смотре́ть сквозь ро́зовые очки́ глядзе́ць праз ружо́выя акуля́ры;
смотре́ть сме́рти в глаза́ глядзе́ць сме́рці ў во́чы;
смотре́ть пра́вде в глаза́ глядзе́ць пра́ўдзе ў во́чы;
смотря́ как (где, когда́, како́й и т. п.) гле́дзячы як (дзе, калі́, які́ і да таго́ падо́бнае);
глаза́ бы мои́ не смотре́ли во́чы б мае́ не глядзе́лі;
того́ и смотри́ так і чака́й;
как (сло́вно, бу́дто) в во́ду смотре́л як у ваду́ глядзе́ў.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
узя́ць
1.
2. задра́ть, заре́зать;
3. (пад што, на што) приня́ть (во что), подве́ргнуть (чему), взять (на что);
4. (поместить) взять, заключи́ть;
◊ у. сваё — взять своё;
у. за каўне́р — взять за ши́ворот;
у. на прыцэ́л — взять на прице́л;
у. у абцугі́ — взять в кле́щи́;
у. у рабо́ту — взять в рабо́ту;
у. у пераплёт — взять в переплёт;
у. за го́рла — взять за го́рло;
у. верх — взять верх;
у. грэх на душу́ — взять грех на́ душу;
у. быка́ за ро́гі — взять быка́ за рога́;
у. сло́вы наза́д — взять слова́ обра́тно;
узяло́ за сэ́рца — взяло́ за́ сердце;
у. за душу́ — взять за́ душу;
у. на буксі́р — взять на букси́р;
у. на му́шку — взять на му́шку;
у. на заме́тку (на каранда́ш) — взять на заме́тку (на каранда́ш);
у. бо́га за бараду́ — взять (ухвати́ть) бо́га за бо́роду;
у. за жыво́е — взять за живо́е;
у. за жа́бры (шчэ́лепы) — взять за жа́бры;
у. сабе́ за пра́віла — взять (положи́ть) себе́ за пра́вило;
у. курс — взять курс;
у. ула́ду — взять власть;
у. за бакі́ — взять за бока́;
у. шлюб — вступи́ть в брак;
у. на ланцу́г — взять на цепь;
у. го́лымі рука́мі — взять го́лыми рука́ми;
у. ле́йцы ў ру́кі — взять во́жжи в ру́ки;
у. мо́ду —: а) пова́диться; б) приобрести́ привы́чку; привы́кнуть;
у. сябе́ ў ру́кі — взять себя́ в ру́ки;
у. во́чы ў ру́кі — смотре́ть в
што з яго́ во́зьмеш — с него́ взя́тки гла́дки;
у. ініцыяты́ву ў свае́ ру́кі — взять инициати́ву в свои́ ру́ки;
на́ша ўзяло́! — на́ша взяла́!;
ні ўцяць ні ўзяць — хоть шаро́м покати́;
чорт не во́зьме — чёрт не возьмёт;
каб яго́ чорт узя́ў — чёрт бы его побра́л;
у. нагу́ —
не́льга ў ру́кі ўзяць — нельзя́ в ру́ки взять;
у рот не ўзяць — в рот не взять
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
глаз
◊
в глаза́ говори́ть (сказа́ть) у во́чы гавары́ць (сказа́ць);
глаза́ б (мои́) не виде́ли (кого, чего) во́чы мае́ не ба́чылі б (каго, чаго), во́чы (мае́) не глядзе́лі б (на каго, што);
глаза́ горя́т у кого (чьи) на (что) во́чы гара́ць у каго (чые) на (што);
глаза́ на лоб ле́зут во́чы на лоб ле́зуць (выла́зяць);
де́лать больши́е глаза́, смотре́ть больши́ми глаза́ми рабі́ць вялі́кія во́чы, глядзе́ць вялі́кімі вача́мі;
куда́ глаза́ глядя́т (идти́, брести́) куды́ во́чы глядзя́ць (ісці́, брысці́);
куда́ ни кинь гла́зом куды́ ні кінь во́кам;
лезть на (в) глаза́ (кому) ле́зці на (ў) во́чы (каму);
на глаз на во́ка;
на глаза́ не пока́зываться (не попада́ться) на во́чы не пака́звацца (не папада́цца);
на глаза́х чьих (у кого, кого) на вача́х чыіх (у каго, каго);
ни в одно́м глазу́ (гла́зе) ні ў адны́м во́ку;
отвести́ глаза́ (кому на что) адве́сці во́чы (каму на што);
с глаз доло́й (уйти, убраться
с гла́зу на глаз з во́ка на во́ка, во́ка на во́ка, сам-на́сам;
смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в
хоть глаз вы́коли хоць во́ка вы́калі;
не спуска́ть глаз (с кого-л.) не зво́дзіць (не спуска́ць) вачэ́й (з каго-небудзь), мець на во́ку (каго-небудзь);
за глаза́ за во́чы;
бере́чь пу́ще гла́за берагчы́ як зрэ́нку во́ка;
дурно́й глаз пага́нае во́ка;
в глаза́х (чьих) у вача́х (чыіх);
на глаза́ (чьи) на во́чы (чые);
за глаза́ (достаточно, хватит) аж зана́дта;
невооружённым глазом про́стым (няўзбро́еным) во́кам;
просты́м глазом про́стым во́кам;
с пья́ных глаз з п’я́ных вачэ́й;
с каки́ми глаза́ми появи́ться (показа́ться) (куда) з які́мі вача́мі з’яві́цца (паяві́цца, паказа́цца) (куды);
глаза́ на мо́кром ме́сте (у кого) во́чы на мо́крым ме́сцы (у каго);
глаза́ слипа́ются во́чы зліпа́юцца;
глаз не каза́ть вачэ́й не пака́зваць;
глаз не пока́зывать вачэ́й не пака́зваць;
глазом не моргну́ть во́кам не (з) маргну́ць;
вски́нуть глаза́ (глазами) ускі́нуць (узня́ць) во́чы;
вы́плакать (все) глаза́ вы́плакаць (усе́) во́чы;
вы́смотреть глаза́ прагле́дзець во́чы;
зама́зать глаза (кому) зама́заць во́чы (каму);
закры́ть глаза́ (на что) заплю́шчыць во́чы (на што);
запусти́ть глаза́ (куда) усу́нуць нос (куды);
коло́ть глаза (кому) кало́ць во́чы (каму);
мозо́лить глаза́ (кому) мазо́ліць во́чы (каму);
откры́ть глаза (кому) на (что) адкры́ць во́чы (каму) на (што);
прогляде́ть глаза́ прагле́дзець во́чы;
продра́ть глаза́ прадра́ць (пралупі́ць) во́чы;
пропла́кать (все) глаза́ прапла́каць (усе́) во́чы;
просмотре́ть глаза́ прагле́дзець во́чы;
пя́лить глаза́ лупі́ць во́чы;
есть глаза́ми е́сці вача́мі;
игра́ть глаза́ми падмо́ргваць;
изме́рить глаза́ми зме́раць вача́мі, акі́нуць во́кам;
иска́ть глаза́ми шука́ць вача́мі;
пожира́ть глаза́ми е́сці вача́мі;
стреля́ть глаза́ми страля́ць вача́мі;
бить в глаза́ біць у во́чы;
броса́ться в глаза́ кіда́цца ў во́чы;
вы́расти на глаза́х (чьих) вы́расці ў вача́х (чыіх);
гляде́ть сме́рти (опа́сности, ги́бели
лезть в глаза́ (на глаза́) ле́зці ў во́чы (на во́чы);
смотре́ть (гляде́ть) в глаза́ (кому) глядзе́ць у во́чы (каму);
смотре́ть (гляде́ть) пря́мо (сме́ло) в глаза́ (чему) глядзе́ць пра́ма (сме́ла) у во́чы (чаму);
смотре́ть (гляде́ть) (на что чьими) глаза́ми глядзе́ць (на што чыімі) вача́мі;
ты́кать в глаза́ паро́ць во́чы;
в глаза́ не вида́ть (кого) у во́чы не ба́чыць (каго);
в глаза́х двои́т у вача́х дваі́цца;
в глаза́х двои́тся у вача́х дваі́цца;
в глаза́х ряби́т у вача́х страка́ціць;
в глаза́х темне́ет у вача́х цямне́е;
в глаза́х (перед глаза́ми) стоя́ть у вача́х (перад вача́мі) стая́ць;
за глаза́ (говорить, ругать, называть
из глаз (скры́ться, исче́знуть, пропа́сть
как бельмо́ на глазу́ як бяльмо́ на во́ку;
наско́лько хвата́ет глаз; куда́ достаёт глаз як во́кам скі́нуць (схапі́ць, ахапі́ць, акі́нуць, згле́дзець);
не в бровь, а (пря́мо) в глаз не ў брыво́, а ў во́ка;
не ве́рить свои́м глаза́м не ве́рыць сваі́м вача́м;
не знать, куда́ глаза́ деть не ве́даць, куды́ во́чы дзець;
не своди́ть глаз не зво́дзіць вачэ́й;
не успе́ть гла́зом моргну́ть (мигну́ть) не паспе́ць во́кам маргну́ць;
ни аза́ в глаза́ не знать (не понима́ть
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)