вы́сечы сов.

1. в разн. знач. вы́рубить;

в. гайвы́рубить ро́щу;

в. сук з бервяна́вы́рубить сук из бревна́;

2. (из камня или на камне) вы́резать, вы́сечь;

в. з марму́ру ста́тую — вы́сечь из мра́мора ста́тую;

в. на́дпіс на ка́мені — вы́резать (вы́сечь) на́дпись на ка́мне;

3. (искру) вы́сечь;

в. і́скру — вы́сечь и́скру

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

зарубі́ць I сов., порт. подруби́ть; обруби́ть;

з. ху́стку — подруби́ть (обруби́ть) плато́к

зарубі́ць II сов. (сделать зарубку) заруби́ть, засе́чь, затеса́ть;

2. горн. заруби́ть, вы́рубить;

з. пласт ву́галю — заруби́ть (вы́рубить) пласт у́гля́;

з. (сабе́) на но́се — заруби́ть (себе́) на носу́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сруби́ть сов.

1. ссячы́, мног. пассяка́ць; (вырубить) вы́сечы, мног. павысяка́ць;

сруби́ть де́рево ссячы́ дрэ́ва;

сруби́ть лес вы́сечы лес;

2. (выстроить из брёвен) зрубі́ць;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

спля́жыць сов., разг.

1. (лес) вы́рубить, уничто́жить;

2. (измять) истопта́ть;

3. загрязни́ть, затопта́ть;

~жылі ўсю падло́гу — загрязни́ли (затопта́ли) весь пол;

4. груб. (ударить) огре́ть, звездану́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)