выходит
вводн. сл. выходзіць
выходит, я прав — выходзіць, мая праўда
выходить
I \(вы́ходить\)
совер.
1) (исходить) выхадзіць, абхадзіць
2) (добиться выздоровления) выхадзіць
3) (вырастить) выняньчыць, мног. павыняньчваць, выгадаваць, мног. павыгадоўваць
II \(выходи́ть\)
несовер. в разн. знач. выходзіць
см. выйти
выходиться
I совер. (выздороветь) прост. выхадзіцца, акрыяць, ачуняць
II совер. (перебродить) разг. спец. выхадзіцца, перабрадзіць
выходная
сущ. выхадная, -ной жен.
она сегодня выходная — яна сёння выхадная
выходной
1) прил. в разн. знач. выхадны
выходной день — выхадны дзень
выходная одежда — выхадное адзенне
выходное пособие — выхадная дапамога
выходной трансформатор тех. — выхадны трансфарматар
выходные сведения (данные) — выхадныя звесткі (дадзеныя)
2) сущ. выхадны, -нога муж.
выходящий
1) прич. які (што) выходзіць
2) сущ. карт. и в др. знач. выхадны, -нога муж.
из ряда вон выходящий — асаблівы, надзвычайны
выхоженный
1) (исхоженный) разг. выхаджаны, абходжаны
2) (выздоровевший) разг. выхаджаны
3) (выращенный) выняньчаны, выгадаваны
выхолаживать
несовер. прост. выстуджваць
выхолаживаться
возвр., страд. выстуджвацца