Verbum

митингующий

1) прич. які (што) мітынгуе

2) сущ. мітынговец, -гоўца муж.

миткалевый

тех. міткалёвы

миткаль

міткаль, -лю муж.

митоз

биол. мітоз, -зу муж.

митра

церк. мітра, -ры жен.

митральеза

воен. мітральеза, -зы жен.

митрополит

церк. мітрапаліт, -та муж.

митрополичий

мітрапаліцкі

митрополия

церк. мітраполія, -ліі жен.

миттель

типогр. мітэль, -лю муж.