клок
муж.
1) жмут, род. жмута муж.
(волос) пасма, -мы жен.
(шерсти и т.п.) касмыль, -ля муж., разг. касмыліна, -ны жен., касмык, -ка муж., камяк, -ка муж.
2) (лоскут, обрывок) шматок, -тка муж.
(сена, травы — ещё) жмуток, -тка муж.
(кусок) кусок, -скі муж.
(комок) камяк, -ка муж.
изорвать в клочья — падраць на шматкі (на кавалкі)
клокот
булькат, -ту муж., клёкат, -ту муж.
клокотание
1) бурленне, -ння ср., булькатанне, -ння ср., клекатанне, -ння ср.
2) бульканне, -ння ср., хрыпенне, -ння ср.
см. клокотать 1, 2
клокотать
несовер.
1) (бурлить) бурліць, булькатаць, клекатаць
2) безл. (в груди, горле) булькаць, хрыпець
3) перен. (о чувствах, страстях) кіпець, бушаваць
клон
спорт., воен. нахіл, -лу муж.
клонить
несовер.
1) (что-либо) хіліць
(наклонять) нахіляць, вярнуць
(склонять) схіляць
(нагибать) нагінаць
(гнуть) гнуць
лодку клонило набок — лодку хіліла (нахіляла, вярнула, схіляла) на бок
ветер клонил деревья — вецер нагінаў (гнуў) дрэвы
2) перен. (к чему) хіліць (на што, да чаго, куды)
гнуць (да чаго, куды)
(влечь) цягнуць (на што, да чаго, куды)
(вести) весці (да чаго, куды)
(направлять) кіраваць, скіроўваць (на што, да чаго, куды)
вярнуць (да чаго, куды)
клонить ко сну — хіліць на сон
я сразу догадался, к чему он клонит — я адразу дагадаўся, куды ён гне (хіліць)
он клонит разговор к тому, чтобы… — ён вядзе (кіруе, верне) размову да таго, каб…