проглоти́ть сов., прям., перен. праглыну́ць, глыну́ць;
◊
проглоти́ть язы́к праглыну́ць язы́к.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
зглыну́ць сов., разг. проглоти́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пракаўтну́ць сов., обл. проглоти́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пилю́ля пілю́ля, -лі ж.;
◊
проглоти́ть пилю́лю праглыну́ць пілю́лю.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прогла́тывать несов., прям., перен. праглына́ць; (глотать) глыта́ць; см. проглоти́ть;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
праглыну́ць сов., прям., перен. проглоти́ть;
п. ко́стачку — проглоти́ть ко́сточку;
це́мра ~ну́ла по́стаць чалаве́ка — темнота́ проглоти́ла фигу́ру челове́ка;
п. кні́гу — проглоти́ть кни́гу;
◊ п. пілю́лю — проглоти́ть пилю́лю;
п. язы́к — проглоти́ть язы́к;
(бы́ццам, нібы́) му́ху праглыну́ў — (то́чно) му́ху проглоти́л;
жыўцо́м бы ~ну́ў — живьём бы съел;
як аршы́н ~ну́ў — как (сло́вно) арши́н проглоти́л;
ні вы́плюнуць ні п. — проти́вно есть и жа́лко вы́плюнуть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
глыну́ць сов.
1. глотну́ть; проглоти́ть;
2. разг. перекуси́ть; (жидкого — ещё) хлебну́ть;
~ні́ на даро́гу — перекуси́ на доро́гу;
3. (отпить) глотну́ть, отхлебну́ть;
4. (о рыбе) заглота́ть, проглоти́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пілю́ля ж. пилю́ля;
◊ праглыну́ць ~лю — проглоти́ть пилю́лю;
пазалаці́ць ~лю — позолоти́ть пилю́лю;
падне́сці ~лю — поднести́ пилю́лю;
го́ркая п. — го́рькая пилю́ля
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Lupi me viderunt priores
Ваўкі ўбачылі мяне першымі*.
Волки увидели меня первыми.
бел. Язык праглынуць. Яму цяляты язык аджавалі.
рус. Как воды в рот набрал. Язык проглотил. Потерял дар речи.
фр. Perdre le don de la parole (Потерять дар речи). Avaler sa langue (Проглотить язык).
англ. Smb’s tongue failed him (Язык подвёл). Somebody was struck dumb (Онемел).
нем. Die Zunge verschlucken (Проглотить язык).
* Адпаведна старажытнаму павер’ю, той, каго ваўкі ўбачылі першымі, становіцца нямым.
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
Piger ipse sibi obstat
Лянівы сам сабе шкодзіць.
Ленивый сам себе вредит.
бел. Лень жуе чалавека, як іржа жалеза. Лень горш хваробы. Пачнеш ляніцца ‒ будзеш з торбай валачыцца. Ад ляноты чакай бядоты.
рус. Ленивой овце и своя шерсть тяжела. Проглотить-то хочется, да прожевать лень. Ленивой пряхе и для себя нет рубахи. «Лень, отвори дверь, сгоришь!» ‒ «Хоть сгорю, да не отворю». Долго спать ‒ долг наспать. Пролениться ‒ и хлеба лишиться. Прогуляешь ‒ так и воды похлебаешь.
фр. Au paresseux laboureur les rats mangent le meilleur (У ленивого хлебороба крысы съедают лучшее). Le renard qui dort la matinée n’a pas la gueule emplumée (У лисы, которая спит утром, морда не бывает в перьях).
англ. A lazy sheep thinks its wool heavy (Ленивой овце и своя шерсть тяжела).
нем. Faulheit/Trägheit ist der Schlüssel zur Armut (Лень/вялость ‒ ключ к бедности). Ein schlafender Fuchs fängt kein Huhn (Спящая лиса не поймает курицу).
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)